Звільнення авіаперевезень від ПДВ в межах України стосується лише національних авіакомпаній і не загрожує вільній конкуренції з іноземними авіакомпаніями, Угода про Асоціацію між Україною та ЄС перед усім зобов’язує нас створити для наших громадян умови, які мають громадяни ЄС, у тому числі щодо доступності авіаперельотів.

Про це заявив Міністр інфраструктури Владислав Криклій.

«Міністерство інфраструктури України докладає зусиль для забезпечення розвитку мережі маршрутів авіаційних перевезень між регіонами країни та працює над виробленням механізму зниження вартості таких перевезень», – заявив міністр.

Він підкреслив, що курс на євроінтеграцію є незмінним пріоритетом для Мінінфраструктури.

З метою стимулювання розвитку авіаперевезень між регіонами країни розроблено та зареєстровано у Верховній Раді України 12 листопада 2019 року за №2425 проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку ринку внутрішніх перевезень авіаційним транспортом».

Основним завданням законопроєкту є віднесення послуг з внутрішніх перевезень пасажирів та/або вантажу авіаційним транспортом до операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою податку на додану вартість.

На цей час послуги з міжнародних перевезень пасажирів та/або вантажу авіаційним транспортом (у тому числі з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажу авіаційним транспортом) згідно з положеннями Податкового кодексу України віднесені до операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою податку на додану вартість.

«Слід звернути увагу на те, що при виконанні міжнародних перевезень застосовується нульова ставка податку на додану вартість, а кількість перевезених пасажирів на міжнародних повітряних лініях складає 91,5% від загальної кількості пасажирів, перевезених українськими авіакомпаніями у 2019 році», – зазначив Криклій.

Крім цього, на користь прийняття такого рішення свідчить те, що в країнах ЄС паливо для авіаційних перевезень не оподатковується податком на додану вартість.

Запропонована законодавча ініціатива є заходом стимулювання ринку внутрішніх перевезень авіаційним транспортом, підвищення рівня доступності авіаційних перевезень на внутрішньому ринку та здешевлення їх вартості, створення сприятливих умов для залучення авіаперевізників для перевезень між регіонами країни, що прямо передбачено Національною транспортною стратегією України на період до 2030 року, схваленою розпорядженням  Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 430-р.

Реалізація цього законопроєкта дозволить:

1. Збільшити прибутковість українських авіаційних перевізників, що сприятиме додатковому надходженню коштів до державного бюджету.
2. Створити конкурентні умови для учасників цього ринку.
3. Збільшити обсяг сплачених зборів за аеронавігаційне обслуговування та державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
4. Зменшити вартість перевезень.
5. Зменшити середню вартість квитка на 13,5 %.

Відповідно до Угоди про асоціацію Україна зобов’язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства ЄС, в т.ч. провадити положення Директиви Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28.11.2006 року про спільну систему податку на додану вартість, за виключенням цілого ряду статей, які застосовуються суто до держав-членів ЄС, до яких поки що не відноситься Україна.

Крім того, сама Директива стосується умов застосування Спільної системи податку на додану вартість (ПДВ) у всіх Державах-членах в межах Співтовариства, в яке Україна не поки що не входить.

І хоча Директива відносить поставку послуг за   винагороду в межах  території Держави-члена платником податку до переліку операцій, які  оподатковуються ПДВ, вона ж передбачає можливість застосування відступів для Держав-членів, котрі станом на 1 січня  1978  року  звільняли від  оподаткування операції,  зазначені в Частині B Додатку X (в т.ч. пасажирські перевезення), і які можуть і надалі звільняти від оподаткування ці операції на умовах, чинних у Державі-члені станом на зазначену дату.

Таким чином не можна стверджувати, що Директива забороняє Україні звільнення від оподаткування внутрішніх перевезень авіаційним транспортом, адже прямої норми в цій директиві немає:

по-перше, мова йде суто про послуги, до яких теоретично можна віднести послуги з перевезень;

по-друге, система оподаткування стосується лише держав-членів в межах Співтовариства, до якого поки що не належить Україна;

по-третє, директива передбачає умови для ряду своїх членів, за яких вони можуть звільняти від оподаткування пасажирські перевезення;

по-четверте, звільнення авіаперевезень від ПДВ в межах України стосується лише національних авіакомпаній і не може загрожувати вільній конкуренції з іноземними авіакомпаніями, оскільки вони поки що не мають права доступу на внутрішній ринок авіаперевезень відповідно до національного законодавства.

---