Мін’юст пропонує обмежити суд присяжних

Комітет з питань антикорупційної політики визнав таким, що відповідає вимогам антикорупційного законодавства законопроект № 3386 щодо скорочення строків розгляду судом справ, пов’язаних із захистом прав дітей та вдосконалення порядку розгляду справ окремого провадження.

Про це повідомила прес-служба Верховної Ради України.

«У проекті акта не виявлено корупціогенних факторів, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, йдеться у Висновку комітету від 16.06.2020 року», – зазначено у повідомленні.

Законопроект внесений кабінетом Міністрів України, Головним Комітетом для нього визначений Комітет з питань правової політики.

Законопроектом передбачається внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, а саме:

• зміни до статей 293 та 34 ЦПК стосовно виключення положень щодо участі присяжних у розгляді справ окремого провадження;
• пропонується доповнити статтю 189 ЦПК положенням, згідно з яким підготовче провадження у справах про позбавлення батьківських прав та про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав має бути проведене протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження;
• внести зміни до статті 210 ЦПК, якими передбачити, що суд має розпочати розгляд справи про позбавлення батьківських прав та про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав по суті не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення підготовчого провадження у таких справах;
• доповнити статтю 313 ЦПК положенням, згідно з яким суд розглядає справи про усиновлення протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Пропозиція виключити розгляд справ про захист прав дитини судом присяжних виходила від Міністерства юстиції. Мін’юстом було встановлено наявність проблем при залученні присяжних до розгляду таких категорій справ та висловлено ідею, що такі справи розглядаються виключно на підставі передбачених законом доказів (медичних висновків, висновків органу опіки та піклування, показів свідків тощо).

Але вищезазначена позиція викликала критику ГНЕУ Верховної Ради.

«Участь присяжних у справах, які стосуються захисту прав та законних інтересів дітей та інших осіб, які не можуть у повному обсязі самостійно захищати свої права та інтереси, слід зберегти, оскільки вона дозволяє більш повно забезпечити дотримання у судовому процесі їх законних прав та інтересів, враховуючи, зокрема, і особистий життєвий досвід присяжних», – зауважили у ГНЕУ.

Також, участь присяжних у прийнятті рішення по таких справах зменшує корупційні ризики при їх розгляді.

Крім того, виключення зі ст. 34 ЦПК України ч. 2, згідно з якою «у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді» матиме наслідком виключення присяжних з розгляду всіх цивільних справ, що не узгоджується зі ст. 124 Конституції України, згідно з якою народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Не погодився з пропозиціями Міністерства і Офіс Генерального прокурора, звідки надійшов лист із зауваженнями щодо передчасності виключення інституту присяжних із цивільного судочинства на сьогоднішньому етапі судової реформи. У листі зазначається, що розгляд вказаної у законопроекті категорії справ без участі присяжних також може мати певні корупційні ризики.