Парламентом поставлений під сумнів пріоритет НБУ на повернення коштів при ліквідації будь-якого неплатоспроможного банку і продажу його активів.
Про це повідомило видання “Судово-юридична газета”.
«16 червня у Верховній Раді законопроект Олександра Дубінського про внесення змін до Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо сприяння виконанню НБУ функцій із захисту інтересів вкладників і кредиторів неплатоспроможних банків (реєстр. № 2459)взятий за основу та прийнятий у першому читанні», – зазначено у повідомленні.
Основна спрямованість даного законопроекту полягає у тому, щоб при ліквідації будь-якого неплатоспроможного банку вимоги Національного банку України як забезпеченого кредитора за кредитними договорами рефінансування були перенесені з першої до п’ятої черги кредиторів.
Презентуючи своє «дітище», автор наголосив, що законопроект був розроблений разом із асоціаціями вкладників банків, які постраждали від банкопаду у 2015-2016 роках.
«Нагадаю, більше 100 банків позбулися ліцензії, і вкладники опинилися у дуже складній ситуації», – зазначив нардеп.
На його переконання, Національний банк України, розуміючи масштаб виведення комерційних банків з ринку і втрати вкладниками своїх заощаджень, сприяв тому, що у 2014 році законодавчими змінами його було переставлено з п’ятої на першу чергу кредиторів. Це означає, що Фонд гарантування вкладів населення при ліквідації проблемного банку і продажу його активів отримані кошти віддає НБУ, а не вкладникам.
Автор законопроекту не розуміє, чому Національний банк, який здійснював нагляд за проблемними банками, вводив туди кураторів, щоденно моніторив стан цих банків, розумів, що коїться в їх балансах, має отримувати кошти від реалізації майна цих банків першим. На його думку і банкопад виник саме завдяки діяльності НБУ.
«Національний банк видавав так звані кредити рефінансування комерційним банкам, які масштабно у 2014-2015 роках виводилися з цих банків, і просто розкрадалися через купівлю валюти за заниженим курсом, який потім зростав, через видачу кредитів на фіктивні фірми, через операції переведення в готівку цих коштів. Цей процес НБУ фактично курував і кришував», – вважає депутат.
Прийняття закону, впевнений Олександр Дубінський, дозволить перемістити Нацбанк туди, де йому місце, а у людей, хто мав вклади понад 200 тисяч гривень, знову збільшаться шанси отримати свої кошти.
Пропозицію депутата підтримали в його фракції «Слуга народу», а також в Оппоблоці та групі «За майбутнє», погоджуючись, що законопроект сприятиме відновленню довіри до банківської системи, захистить громадян, а не фінансових аферистів.
Категорично проти законопроекту виступили фракції «Голос» та «Європейська солідарність».
«Законопроект лобіює інтереси тих акціонерів та зовсім не бідних вкладників, суми вкладів яких перевищували ту межу, до якої гроші повертає Фонд гарантування вкладів», – зауважив депутат від “Голосу” Цабаль.
Насправді, не вкладники мають боротися з державою чи банками за свої гроші, вважає Ніна Южаніна («ЄС»).
Ексголова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики у складі парламенту попереднього скликання пояснює, що саме суть держави в тому, щоби забезпечити інструментами державну політику, яка стосується банківської сфери. У висновках ГНЕУ зазначено, що даний законопроект не містить жодного фінансово-економічного обґрунтування.
Станом на 1 січня 2019 року заборгованість перед НБУ за кредитами рефінансування складала 46,6 млрд. гривень. На 1 лютого 2020 року ця сума складає 42,9 млрд. гривень. Потенційне неповернення кредитів рефінансування спричинить те, що НБУ буде змушений сформувати резерв на повну суму заборгованості і списати її.
Проте 264 народні депутати віддали перевагу позиції автора.
Поділись з друзями
та підтримай наш проект 