Навіть якщо ви щодня перечитуєте законодавчі акти і слідуєте кожній їхній букві у процесі ведення власного бізнесу, зацікавленість вами співробітників СБУ трошки-таки навіює страху 🙂

Олександр Горобець, адвокат, керівник проектів практики безпеки бізнесу Юридичної  компанії Juscutum, поспілкувався з “Економічною правдою” і допоміг розібратися наскільки правомірними є дії працівників Служби безпеки України за так званими економічними статтями.

СБУ – найбільш закрита і забезпечена фінансами, технікою і кадрами силова структура в Україні.

Служба безпеки – це в основному жорстко, а іноді і жорстоко навіть по відношенню до бізнесу.

У більшості випадків на питання адвоката про те, хто веде слідство або проводить обшук, після слова “СБУ” ви почуєте відповідь: “Ясно!”.

Почерк і специфіка роботи силової структури, “заточеної” на забезпечення державної безпеки, яскраво проявляються при розслідуванні злочинів в економічній сфері.

Манера роботи СБУ часто на контрасті з методами роботи слідчих підрозділів інших відомчих структур.

У листопаді 2017 року у рамках міжнародного круглого столу “Роль і місце спецслужб у захисті об’єктів критичної інфраструктури” керівник головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ Сергій Конюхов заявив, що служба вже не документує економічні злочини, а захищає інфраструктуру.

Так чи існує проблема при веденні досудового слідства Службою безпеки України? Яке відношення має СБУ до розслідування економічних злочинів, якщо це прерогатива поліції або органу фіскального або економічного контролю?

Що каже законодавство?

Кримінальний кодекс в особливій частині містить розділ VII “Злочини в сфері господарської діяльності”, де містяться диспозиції та санкції за більшості складів злочинів в економічній сфері діяльності.

У рамках реформи силових відомств за стандартами НАТО 21 червня 2018 року Верховна Рада прийняла закон “Про національну безпеку України”, який змінив статус служби.

СБУ — це спеціальний орган з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку і дотримується права і свободи людини і громадянина.

Горезвісний закон “Про Службу безпеки” містить ряд завдань служби в економічній сфері держави, зокрема, попередження, виявлення, припинення і розкриття злочинів у сфері управління і економіки.

Цікаво, що закон не передбачає чітких функцій цієї служби, оскільки їх перелік передбачений законом “Про національну безпеку України” в розрізі органів, що мають відношення до державної безпеки.

Тепер основне. Стаття 216 КПК України визначає підслідність між службами кримінальних проваджень у відповідності зі статтею КК.

До підслідності СБУ віднесено тільки розслідування справ, пов’язаних з контрабандою. Однак є норма, де згадується про право розслідувати й інші склади злочинів. Наприклад, якщо злочин вчинено особою, стосовно якого СБУ веде слідство, або вчинено іншою особою, але пов’язано із злочинами, що розслідуються в сліжбі, крім випадків, коли підслідність за цим злочинам віднесена до НАБУ.

Таким чином, використовуючи відкрите провадження по “своїй” статті КК, СБУ може відкривати виробництва і успішно розслідувати “чужі” статті.

Точка зору бізнесу

Є цікаве дослідження, проведене Центром економічної стратегії з питання відносин, які склалися між бізнесом та СБУ. Відповідно до нього, середній розмір збитків бізнесу в результаті контакту з СБУ на одне підприємство складає 8,23 млн грн.

За даними дослідження Офісу бізнес-омбудсмена в Україні, скарги бізнесу на дії СБУ в основному стосуються неправомірності її дій, перевищення службових повноважень і здійснення незаконного тиску.

Омбудсмен наводить таку статистику скарг бізнесу на працівників СБУ за останні три роки: 2015 рік – 585 скарг, 2016 рік – 868 2017 рік – 1 638.

Бізнесмени найчастіше скаржаться на підозру в контрабанді, необгрунтовані перевірки і арешт продукції до закінчення проведення експертизи, що призводить до зриву термінів поставки, простоїв, зупинок виробництва.

Крім того, наголошується, що вплив дій СБУ може стосуватися бізнес-клімату країни в цілому, оскільки неможливість своєчасної реалізації інвестиційних проектів через дії силових органів завдає значної шкоди міжнародній репутації України.

Політичний аспект

З особливою гостротою питання виключення повноважень СБУ в сфері досудового розслідування за економічними злочинами піднімалося напередодні прийняття закону “Про національну безпеку України”, який визначив НАТО як стратегічного партнера України.

Група народних депутатів під час обговорення законопроекту №8068, який згодом став законом, пропонувала внести зміни в закон “Про Службу безпеки України” в частині позбавлення служби повноважень щодо ведення контррозвідувальної діяльності в сфері економіки і боротьби з корупцією.

Ці пропозиції були спрямовані на те, щоб усунути дублювання повноважень СБУ, НАБУ, Національної поліції, ДФС, а згодом і ДБР, при розслідуванні злочинів у сфері економіки. Однак ці пропозиції не були враховані і документ був прийнятий в редакції, запропонованій президентом.

Далі буде…?

Повною мірою дублювання повноважень СБУ з розслідування економічних злочинів не усунуто, тому в доступній для огляду перспективі ми очікуємо нових конфліктів між службами щодо підслідності.

Зокрема, керівник САП Назар Холодницький очікує виправдувальні вироки судів за провадженнями, у яких досудове слідство проведено з порушенням правил підслідності.

У нього є на це підстави – лист Вищого спеціалізованого суду України №9-2388/0/4 від 13 вересня 2016 року, де зазначено, що не можуть визнаватися допустимими докази, зібрані з порушенням правил підслідності.

Закон “Про національну безпеку України” запроваджує поняття демократичного цивільного контролю за сектором безпеки і оборони.

У Верховній Раді буде створено спеціальний комітет, який займатиметься наглядом за діяльністю СБУ.

Цивільний контроль здійснюватимуть громадяни через громадські об’єднання, депутатів місцевих рад або через уповноваженого Верховної Ради з прав людини з дотриманням закону “Про державну таємницю”.

Закон про національну безпеку зобов’язує СБУ протягом шести місяців після його вступу в силу розробити законопроект про внесення змін до закону “Про Службу безпеки України”. Наскільки ефективними будуть громадський контроль та запропоновані СБУ зміни до профільного закону покаже час.

Основний висновок – держава відходить від ідеї єдиного слідчого органу в правоохоронній системі, який мав би забезпечувати проведення єдиної кримінальної політики в ході проведення досудового слідства.

У СБУ, Національної поліції, НАБУ, прокуратури, ДКВС, а в перспективі – у ДБР, є слідчі підрозділи. Це несе ризик конфлікту підслідності, який не завжди може дозволити прокурор.

---