Починаючи з понеділка, пильна увага українців прикута до виборів Президента. І це зрозуміло, адже йдеться про найвищу посадову особу держави. Однак, крім цього, в юридичній сфері в період 1–5 квітня відбулося чимало цікавих подій.

Забезпечувати доступ працівника з інвалідністю до робочого місця тепер зобов’язаний роботодавець

Адже з 1 квітня набули чинності ДБН В.2.2-40:2018 “Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення”, затверджені Наказом Мінрегіону від 30.11.2018 № 327. За словами заступника Міністра Льва Парцхаладзе, ці норми впроваджують обов’язкове створення безбар’єрного простору в Україні для всіх маломобільних груп населення: у першу чергу, людей з порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, розумової діяльності. Він підкреслює, що в сучасній європейській та іншій світовій архітектурі дуже багато уваги приділяється проблемам маломобільних груп населення, зокрема, людей з інвалідністю. Тому принципи універсального дизайну, який враховує потреби кожного, у пріоритеті, адже всі люди мають право реалізовувати себе в житті у рівних для цього умовах.

Вимоги нових норм поширено не лише на проектування та будівництво нових, а й на реконструкцію, реставрацію капітальний ремонт та технічне переоснащення існуючих житлових будинків та громадських будівель і споруд.

Інклюзивність будівель і споруд визначається в цьому документі як комплекс архітектурно-планувальних, ергономічних, конструкційних і організаційних заходів для забезпечення доступності будівель і споруд, у яких кожних особа, незалежно від віку, статі, інвалідності, функціональних порушень, рівня комунікативних можливостей або обставин, може відчувати себе безпечно і комфортно без сторонньої допомоги і в міру своїх можливостей.

У свою чергу, універсальним є дизайн будівель і споруд, максимально придатний для використання усіма категоріями населення без необхідності додаткової адаптації, що, однак, не виключає застосування допоміжних пристроїв для конкретних груп осіб з інвалідністю. Це включає, зокрема, наявність:

• пандусів, спеціальних підйомників та інших засобів доступності для людей з порушеннями опорно-рухового апарату;
• тактильних та візуальних елементів доступності: тактильної підлогової плитки, інформаційних таблиць та позначень шрифтом Брайля, аудіопокажчиків для людей з порушеннями зору;
• іншого візуального інформування, дублювання важливої звукової інформації текстами, організації сурдоперекладу, використання систем звукопідсилення для людей з порушеннями слуху та інші важливі зміни.

З урахуванням цих вимог і повинні плануватися робочі місця для працівників з інвалідністю.

Зміни в суддівському корпусі

Минулого тижня ВККСУ рекомендувала до призначення на посади 21 суддю. Саме стільки суддів, у яких закінчився 5-річний строк повноважень, пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили відповідність займаній посаді.

Проте без втрат у суддівських рядах не обійшлося. Так, 2 квітня Вища рада правосуддя (ВРП) тимчасово відсторонила від здійснення правосуддя суддю Рахівського районного суду Закарпатської області Івана Тулика у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності. Як повідомляє прес-служба ВРП, таке рішення було прийнято за результатами розгляду клопотання заступника Генерального прокурора — керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. У клопотанні зазначено, що 28 грудня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження  щодо Тулика І.І. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), частиною другою статті 369² (зловживання впливом) Кримінального кодексу України. Необхідність його тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя мотивовано, зокрема, тим, що суддя Тулик може вжити заходів щодо знищення чи спотворення речей і документів – ймовірних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, що розслідується, може впливати на інших учасників кримінального провадження, зокрема свідків, помічників суддів та секретарів Рахівського районного суду Закарпатської області, які разом з ним працюють та перебувають у його підпорядкуванні.

Того ж дня ВРП ухвалила звільнити суддю Солом’янського районного суду міста Києва Людмилу Кізюн за вчинення істотного дисциплінарного проступку. Полягав він у винесенні ухвали від 15 грудня 2017 року вжиття заходів забезпечення за позовом ОСОБА_2 до НБУ, публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк”, Міністерства фінансів України та інших про визнання недійсними договорів та припинення дій. У рішенні від 1 серпня 2018 р. № 2476/3дп/15-18, залишеному ВРП без змін, Третя Дисциплінарна палата ВРП зазначила, що, з огляду на характер та множинність грубих порушень, допущених суддею Кізюн Л.І., які свідчать, що нею необ’єктивно та несправедливо здійснено правосуддя, застосування до судді дисциплінарного стягнення є пропорційним вчиненим дисциплінарним проступкам і відповідає вимогам статті 109 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, статті 50 Закону України “Про Вищу раду правосуддя”.

Суддю господарського суду Дніпропетровської області Дмитра Полєва ВРП звільнила 4 квітня, оскільки він не підтвердив відповідність займаній посаді. А вже наступного дня Перша Дисциплінарна палата ВРП застосувала до судді окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Ернеса Аблякимова дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Нові позови щодо повноважень членів ВККСУ

Окружний адміністративний суд міста Києва продовжує отримувати позови щодо проведення конкурсу на посаду члена Комісії та повноважень членів ВККСУ. Про це повідомила прес-служба суду 2 квітня. Так, 28 березня було подано 2 позови до Уповноваженої Верховної Ради України Людмили Денісової, треті особи – член ВККСУ Тетяна Весельська і сама Комісія. Позивач просить визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої ВРУ щодо непризначення члена ВККСУ з 19 грудня 2018 року.

А вже в понеділок, 1 квітня до суду надійшов позов про визнання протиправними дії члена ВККСУ Сергія Козьякова щодо прийняття та підписання рішення Комісії від 27.12.2018 року та встановлення відсутності у Сергія Козьякова повноважень члена ВККСУ, визначених Законом України  “Про судоустрій та статус суддів”.

У повідомленні прес-служби суду йдеться про ще один позов, який стосується вже повноважень члена ВККСУ Станіслава Щотки. Позивач просить суд визнати відсутність у нього повноважень члена ВКССУ з 5 грудня 2018 року та зобов’язати його утриматись від здійснення таких повноважень. Серед інших вимог позову – визнання з 5 грудня 2018 року протиправною бездіяльність Голови ВККСУ Сергія Козьякова щодо неналежного здійснення повноважень з організації роботи та здійснення керівництва Комісією.

Однак згідно з інформацією про стан справ на сайті “Судова влада України” 3 квітня надійшов ще один позов до члена ВККСУ Станіслава Щотки, до члена і Голови ВККСУ Сергія Козьякова, треті особи — ВККСУ, Голова КАС ВС Михайло Смокович, Голова ДСАУ. Предметом позову визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії.

Мільярдні відшкодування ПДВ великому бізнесу

5 квітня Офіс великих платників податків ДФС повідомив, що протягом І кварталу 2019 р. великим платникам відшкодовано ПДВ у розмірі 33,6 млрд грн, що на 8,5 млрд грн, або на 34 %, більше ніж за І квартал 2018 р. При цьому в розрізі регіонів відшкодування податку платникам Офісу за І квартал 2019 року має такий вигляд: Київ — 12,6 млрд грн, Запоріжжя — 8,3 млрд грн, Дніпро — 5,9 млрд грн, Одеса — 2,7 млрд грн, Харків — 2,5 млрд грн, Львів — 1,6 млрд грн.

Також у повідомленні підкреслено, що платники Офісу отримують відшкодування в строки, визначені ПКУ (в межах двох місяців).

---