Обираючи юрисдикцію для організації бізнесу в криптоіндустріі, фаундери шукають «чарівну таблетку», здатну вирішити всі проблеми – від можливості відкриття банківського рахунку до питань з податковим навантаженням.
Дарина Єресько, юрист практики міжнародного бізнес-адміністрування ЮК «Юскутум», розповіла як обрати правильну юрисдикцію для криптопроекта:
За останній рік такими оптимальними юрисдикціями вважали Естонію, Гібралтар, Мальту і навіть Білорусь. Однак для правильного вибору необхідно спочатку визначити, які завдання стоять перед проектом і чи можна їх буде вирішити в правовому полі обраної юрисдикції.
Всі країни умовно можна розділити на білу, сіру та чорну зони:
- «Біла», де існує позитивне регулювання і діяльність, пов’язана з криптовалютою, дозволена при дотриманні певних законодавчих вимог. До таких юрисдикцій можна віднести Швейцарію, США, Сінгапур, Мальту, Гібралтар, Естонію;
- «Сіра», де таке регулювання відсутнє і контролюючі органи не сформували чіткої позиції, наприклад, Англія і офшорні країни BVI, Сейшельські острови та інні;
- «Чорна», де така діяльність знаходиться під забороною.
Криптопроекти умовно можна розділити на майнінг (видобуток), трейдинг (біржі), інвестування-фанрайзинг (фонди і ICO).
При структуруванні ICO-проектів необхідно розділяти ролі компаній.
Як правило, засновують дві компанії:
- Front-компанія, від імені якої проводиться token sale;
- Операційна компанія, яка буде вести діяльність проекту після збору коштів.
Юрисдикція для “Token sale-компанії”
При виборі юрисдикції для token sale необхідно враховувати характеристику і функціонал продукту, а також якими операційними системами планується залучення коштів. Адже якщо ви обмежили можливість інвестувати в ваш проект резидентам США або залучаєте інвестиції тільки від акредитованих інвесторів згідно Regulation D це не означає, що ви не повинні відповідати законодавчим вимогам всіх інших держав, у громадян яких є можливість купити ваші токени.
Єдине, в чому єдині практично всі регулятори – якщо у вашого токена є характеристики цінних паперів, то їх продаж регулюється законодавством про цінні папери, а значить, вашій компанії необхідно пройти процедуру, аналогічну виходу компанії на IPO (Initial Public Offering).
Важливим питанням також є залучення фіатних засобів. Якщо криптовалюта збирається на верифікованих акаунтах на криптобіржах, то для зарахування фіатних коштів у компанії повинен бути банківський рахунок або рахунок в платіжній системі. Як у банків, так і у платіжних систем обов’язковим є проходження KYC-процедур в зв’язку з тим, що фінансові установи є суб’єктами фінансового моніторингу відповідно до 4-ї і 5-ї Директив ЄС про протидію відмиванню коштів та зобов’язані ідентифікувати не тільки своїх клієнтів, але і їх контрагентів в тому числі – KYCC (Know Your Customer’s Customer).
Таким чином, при виборі юрисдикції для компанії, яка проводитиме token sale, необхідно врахувати наступні питання:
- В яких країнах продаватимуться токени?
- Чи підпадають ваші токени під поняття цінного паперу?
- Чи плануєте ви залучати інвестиції в фіаті або тільки криптовалюті?
Юрисдикція для операційної компанії
При виборі юрисдикції для операційної компанії враховується вид діяльності проекту, контрагенти, витрати і підбирається юрисдикція з оптимальним податковим навантаженням і зручною в управлінні компанією. Для цих цілей часто вибирають Гонконг, Англію, Кіпр, Мальту, враховуючи їх простоту в реєстрації і змісті, а також можливість відкриття рахунку в Європейських банках.
При структуруванні криптобірж, обмінників, фондів і інших платформ, пов’язаних з обміном криптовалюти і зберіганням коштів клієнтів, необхідно визначити функціонал такої платформи, а саме, чи будуть прийматися і виводитися фіатні кошти, чи будуть кошти передаватися в управління платформою, які гарантії дає компанія своїм клієнтам.
Міжнародна практика
З кінця минулого року на слуху Естонія, де вступив в силу оновлений Закон про протидію відмиванню грошей і фінансуванню тероризму, згідно з яким ліцензуванню підлягають такі види діяльності:
- providers of a service of exchanging a virtual currency against a fiat currency (послуги обміну віртуальної валюти на фіатну валюту). Дана ліцензія дозволяє надавати послуги з обміну віртуальної валюти на фіатну і навпаки);
- providers of a virtual currency wallet service (послуги гаманця віртуальної валюти). Дана ліцензія дозволяє надавати клієнтам послуги віртуального гаманця).
Процедура отримання даних ліцензій нескладна і не дорога, в порівнянні з іншими юрисдикціями, при подачі заяви необхідно надати документи по бенефіціару компанії, включаючи довідку про несудимість, що не дивно, адже «ліцензії» видає фінансовий відділ поліції і прикордонної служби Естонії. Для роботи з банками ці ліцензії також не дають ніякої гарантії, а відповідно, крім власного заспокоєння і публічної заяви, що ви робите все в рамках закону, вони не знайдуть практичного застосування.
Мальта тим часом прийняла три закони, що регулюють діяльність у сфері криптовалюти:
- Закон про віртуальні фінансові активи (The Virtual Financial Assets Act / VFAA). Регулює порядок проведення ICO і надання інших VFA Послуг.
- Закон Мальти про діяльність в сфері цифрових інновацій (The Malta Digital Innovation Authority Act / MDIAA). Встановлює організацію нового органу – Управління цифрових інновацій MDIA, який відповідає за розробку і реалізацію VFAA.
- Закон про інноваційні технології та послуги (The Innovative Technology Arrangements and Services Act / TAS). Створює основу для роботи двох перерахованих вище законів.
Закон про віртуальні фінансові активи (VFAA) встановлює поняття віртуальної фінансової цінності (VFA), перелік ліцензованої діяльності та умови отримання ліцензій на діяльність в сфері криптовалюти.
Згідно з цим законом, віртуальна фінансова цінність – це будь-яка форма запису цифрового носія, яка використовується в якості цифрового засобу обміну, одиниці рахунку або зберігання цінності.
Ліцензовані види діяльності:
- Отримання і здійснення ордерів (прийняття замовлень / ордерів на покупку, продаж, інші операції з VFA (токени, електронні гроші, криптовалюта) від імені та в інтересах третіх осіб;
- Криптотрейдінг від свого імені;
- Менеджмент криптопортфоліо третіх осіб;
- Професійне зберігання приватних ключів від криптогаманців третіх осіб;
- Надання інвестиційних порад;
- Випуск VFA / проведення ICO особливих видів токенів;
- Діяльність класичних криптобірж.
Види ліцензій:
- Клас 1 – прийняття і передача замовлень (ордерів); надання рекомендацій з інвестицій щодо цифрових активів; розміщення цифрових активів;
- Клас 2 – будь-які VFA-послуги; можливість утримувати і контролювати кошти клієнтів, крім управління коштами від імені клієнтів;
- Клас 3 – ті ж послуги + можливість управління коштами клієнта з їх особистих акаунтів;
- Клас 4 – VFA-обмін; утримання приватних криптоключів, номінальні послуги в сфері VFA-послуг.
Законодавство встановлює перелік вимог до отримання ліцензій по:
- Інформації, яка повинна міститися в white paper – детальний опис продукту, його технічних характеристик і т. д.;
- Органам, які повинні бути у компанії : Board of Administration, Compliance officer, AML-officer;
- Зберіганню коштів клієнтів;
- Дотриманню AML законодавства і багато іншого.
Згідно законодавства, подача заяв на отримання ліцензії, оплата держборгів і комунікація з контролюючим органом можливі тільки через VFA-агента, наслідком чого є додаткові витрати.
Таким чином, Мальта якщо і стане «криптораєм», то тільки для проектів, у яких прозора структура, вони відповідають усім вимогам законодавства та фінансово готові до витрат на отримання та підтримання такої ліцензії.
Відкритим питанням залишається також ставлення банків до роботи з такою ліцензією, адже для фінансових установ криптобізнес залишається діяльністю з високими ризиками.
Гібралтар анонсував нове DLT-законодавство на початку 2018 року і створив ажіотаж серед криптоактивістів. Законодавство вводить поняття DLT (Distriduted Ledger Technology) – ліцензії, яка дає право на заняття діяльністю, пов’язаною з блокчейн-технологіями.
Першим етапом є первісна оцінка на основі наданих документів. GFSC (Gibraltar Financial Services Commission’s) повинен оцінити бізнес-модель і пропоновані товари / послуги та надати заявнику інформацію про результати оцінки, яка дозволяє йому зрозуміти, що ще потрібно зробити для отримання ліцензії, які документи надати, в якому розмірі виплатити внесок. Тільки той, хто отримав висновок про проходження початкової оцінки, може подавати заяву на отримання ліцензії постачальника DLT-послуг, але при цьому має бути підтвердження про відповідність вимогам первісної оцінки.
На даний момент в публічному доступі відсутня інформація про те, що якась компанія отримала цю ліцензію.
Проаналізувавши вимоги та умови для діяльності криптопроектів в різних юрисдикціях стає зрозуміло, що універсального рішення не існує. Вибір структури роботи, країни реєстрації, вартість підтримки такої моделі роботи можлива тільки з огляду на особливості кожного конкретного проекту і його цілей.
Не варто також забувати про те, що AMLD5 прирівнює до «контрольованих осіб» (obliged entities), криптовалютні платформи, гаманці, що поширює на них вимоги аналогічно банкам і іншим фінансовим установам з KYC і моніторингу транзакцій, включаючи обов’язкову верифікацію учасників ринку.