Однією з основних передумов успішного регулювання товарного обігу в процесі митного контролю та оформлення є правильне визначення митної вартості товарів. Під час прийняття рішень щодо визначення митної вартості особливо гостро стикаються інтереси учасників зовнішньоекономічної діяльності, з одного боку, та співробітників фіскальної служби  –  з іншого. 

В Україні давно зафіксовано такий стан справ: митниця часто виявляє “заниження митної вартості товарів” та приймає рішення про її коригування. Однак у більшості випадків воно є безпідставним та необґрунтованим.

Проблемні реалії коригування митної вартості обговорили під час практичної дискусії, що відбулася 26 лютого у приміщенні Торгово-промислової палати України. Захід було організовано Комітетом ААУ з митного права та АО “Адвокатська сім’я Лисенко”.

Модератором заходу став Ярослав Лисенко, адвокат, керуючий партнер АО “Адвокатська сім’я Лисенко”, Голова Комітету ААУ з митного права. Спікерами заходу виступили Ярослав Грегірчак, заступник Бізнес-омбудсмена, спеціаліст з міжнародних корпоративних фінансів, Людмила Авдієвська, Директор Дирекції інформаційно-аналітичного забезпечення ТППУ, Руслан Повразюк, експерт з митного права, член Асоціації митних брокерів України, Валерій Губарєв, експерт з митного права та Леся Дубчак, адвокат і член Наглядової ради ААУ. Також у дискусії взяли участь адвокати, юристи та представники бізнесу.

LegalHub сформулював основні тези дискусії та відповіді спікерів на поставлені їм запитання.

Стан справ у сфері скарг на недобросовісне коригування митної вартості органами ДФС

Ярослав Грегірчак нагадав присутнім, що Рада бізнес-омбудсмена в досудовому порядку вирішує різноманітні прояви недобросовісної поведінки щодо суб’єктів підприємницької діяльності. Залучення інспекторів Ради бізнес-омбудсмена дозволяє посилити позицію скаржника у процедурі адміністративного оскарження завдяки початку комунікації сторін, а також винесенню проблематики питання в публічну площину.

Як зауважив спікер, до Ради бізнес-омбудсмена за час її роботи надійшло близько 5000 скарг на недобросовісну роботу Державної фіскальної служби. Станом на 1 лютого 2019 року до Ради було направлено 174 скарги. З них 124 скарги були взяті в роботу.

“Серед проблем, з якими зіштовхується бізнес у митній сфері, зловживання ДФС у визначенні митної вартості, недоліки контролю правильності її визначення та зловживання правом ДФС витребовувати додаткові документи”, – пояснив пан Грегірчак.

Він також озвучив порядок розгляду скарг, що стосуються коригування митної вартості. Процедура є такою: надходження скарги → направлення скарги у роботу до певного інспектора → прийняття рішення про взяття скарги у роботу (це займає до 10 робочих днів) → безпосередньо робота над скаргою – розслідування із застосуванням попереднього аналізу на основі поданих заявником документів з приводу бездіяльності ДФС.

За словами спікера, формування та винесення рішення інспектором може зайняти від 30 до 90 днів. Рішення оформлюється у вигляді рекомендації інспектора митним органам щодо коригування митної вартості. Якщо рекомендація не була виконана органами ДФС на етапі закриття провадження за скаргою, інспектор повинен постійно моніторити її виконання.

За словами Марини Павленчик, інспектора Ради бізнес-омбудсмена, розслідування скарги, що стосується коригування митної вартості, починається з письмового звернення до певного митного органу та продовжується у формі письмової і усної комунікації. Комунікація у цьому випадку є тристоронньою: позиція скаржника, ДФС та Ради бізнес-омбудсмена.

Інколи позиція інспекторів Ради може не збігатися з позицією скаржника:

“Ми не завжди погоджуємося зі скаржниками, адже рівень наших повноважень та конструктивна комунікація з держструктурами залежить, передусім, від нашої об’єктивності та правової позиції, яку ми виробляємо самостійно, після чого повідомляємо скаржнику”, – пояснила Марина Павленчик.

Керуючись даними за останній рік, інспектор зауважила, що діалог ДФС з Радою бізнес-омбудсмена став більш конструктивним. Покращився результат вирішених скарг. До того ж, Україна піднялася в рейтингу країн з позиції ведення бізнесу. Тому ДФС стала більше прислуховуватися до позиції скаржників.

Митниця коригує митну вартість у бік збільшення – аксіома

Експерт з митного права та спікер дискусії Валерій Губарєв зазначив, що на практиці митниця апріорі коригує вартість у бік збільшення для росту митних платежів, і, на його думку, саме цей аспект закладено у термін “коригування митної вартості”.

Експерт зауважив, що випадки, коли митні органи коригували митну вартість у від’ємну сторону, йому невідомі, незважаючи на те, що законодавством це передбачено.

Валерій Губарєв додав, що митні органи навмисно вимагають у декларантів в обов’язковому порядку додаткові документи, що підтверджують митну вартість. Насправді ж, ці документи декларант може подати за власним бажанням, якщо вони є у наявності.

Якщо декларант не подає додаткових документів, це не є підставою для невизнання його митної вартості. У випадку відмови, це повинно бути чітко вказано письмово – у картці відмови. Аж тоді має місце коригування митної вартості.

Пан Губарєв рекомендує не оскаржувати безпосередньо різницю у митній вартості, а з’ясовувати причину – чому саме митниця відмовила у визначеній декларантом вартості.

Руслан Повразюк, член Асоціації митних брокерів України, підтвердив тезу попередніх спікерів про безпідставність вимоги митними органами у декларантів додаткових документів. Він підкреслив, що у Митному кодексі України прописані 4 підстави, за якими митниця має повне право у відмові декларанту в заявленій ним митній вартості (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу – ред.). Проте на практиці застосовується лише дві: неправильно обраний декларантом метод та ненадання декларантом усіх необхідних документів.

Митниця шукає можливість, аби обґрунтовано відмовити декларанту у заявленій ним митній вартості товару. У ст. 51 та 52 Митного кодексу України указано, що суб’єкт самостійно визначає митну вартість товару і заявляє її шляхом подання декларації митної вартості.

На переконання Руслана Повразюка, вимога подання додаткових документів у митниці є не для того, щоб підтвердити митну вартість, а для того, щоб обґрунтовано відмовити. Посилаючись на свою практику, експерт зауважив, що у Київській області відсутні приклади митних оформлень за заявленою декларантом митною вартістю навіть за умови повної подачі необхідних документів.

Практичні рекомендації бізнесу стосовно митної вартості

Під час дискусії адвокат та член Наглядової ради ААУ Леся Дубчак поділилася випадками зі своєї практики стосовно коригування митної вартості.

Адвокат зазначила, що український бізнес не хоче вплутуватися у судові процеси та оплачувати правову підтримку адвокатів. Проте такі дії підвищують ймовірність, що заявлена митна вартість буде схвалена митницею. В іншому випадку митниця, скоріш за все, продовжуватиме коригувати вартість.

Пані Дубчак порадила користуватися у першу чергу абсолютно безкоштовними інструментами – процедурою адміністративного оскарження, зверненнями до Ради бізнес-омбудсмена та подання скарг до Комітету ВРУ з питань митної та податкової політики.

За даними заступника голови ДФС України, менше ніж за 20 днів січня 2019 р. Автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) спрацювала понад 1300 разів, з яких за таким показником як митна вартість – 300 разів. Це призвело до додаткових надходжень від коригування митної вартості. Показник надходжень до держбюджету за такий короткий проміжок часу склав 21 млн грн. Далі 7% суб’єктів ЗЕД, за якими відбувалося спрацювання системи АСАУР, погодилися і самостійно скоригували митну вартість, а 93% далі продовжуватимуть процедуру оскарження спочатку в адміністративному, а потім у судовому порядку.

Адвокат радить збирати максимально повну доказову базу для розгляду справи про коригування митної вартості у суді. У цьому може допомогти безкоштовний інструмент – запит на отримання публічної інформації. Згідно з Митним кодексом, інформація про митну вартість товарів міститься у статистичних звітах. Аби зрозуміти, що ціна контракту, за якою товар ввозиться на територію України, відповідає цінам, за якими завозяться аналогічні товари потенційних конкурентів, можна оформити запит на отримання публічної інформації від Державної служби статистики України. Так декларант матиме на руках конкретні дані – середні ціни товарів, що ввозяться, котрі допоможуть оперувати у суді та посилювати таким чином свою позицію.

Леся Дубчак також впевнена, що митниця не може витребовувати додаткові документи в обов’язковому порядку. Декларант повинен подати їх лише у разі наявності.

 “Якщо ви не можете подати необхідний документ, потрібно письмово аргументувати, чому ви не можете це зробити. Ви маєте право звернутися до свого іноземного контрагента, який надасть відповідь, наприклад, що це комерційна таємниця, або що він не може подати відповідні, документи згідно з положеннями контракту”, – радить Леся Дубчак. 

Як пояснила спікер, саме це озброїть вас доказовою базою для захисту своєї позиції в суді.

Нагадаємо, що з 23 січня 2019 року у дію запустили тестову версію Єдиного казначейського рахунку для зарахування митних платежів. Обов’язковий порядок використання Єдиного казначейського рахунку для зарахування митних платежів запланували ввести з 16 квітня 2019 року. Детальніше в інфографіці ДФС.

---