Верховна Рада ухвалила закон №8044 про внесення змін до Бюджетного кодексу і запровадила середньострокове бюджетне планування.

За відповідне рішення проголосували 238 народних депутатів.

Відтепер замість однорічних “Основних напрямів бюджетної політики” запроваджується середньострокова Бюджетна декларація як документ стратегічного планування, який визначає бюджетну політику на наступні три роки.

Інструментом середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні стануть трирічні місцеві фінансові плани.

До 15 травня кожного року Міністерство фінансів повинно подавати Кабінету Міністрів, а до 15 липня – Верховна Рада повинна ухвалювати бюджетну декларацію.

“Цей документ формується з урахуванням положень документів державного стратегічного планування на 5 і більше років, зокрема, галузевих стратегій та стратегічних планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів”, – пояснили в Мінфіні.

Крім того, закон вводить в дію нові бюджетні правила.

Зокрема, державний борг та гарантований державою борг не може перевищувати 60% ВВП, а дефіцит державного бюджету – 3% ВВП. Загалом експерти позитивно оцінюють таке нововведення.

“Безперечно, бюджет  слід планувати заздалегідь, на декілька років вперед. Особливо це позначиться на місцевих бюджетах, які за допомогою децентралізації та бюджетів участі можуть більш раціонально планувати використання цих коштів”,— так оцінює  зміни експерт з фінансового права Андрій Буряченко.

Державні гарантії не перевищуватимуть 3% доходів загального фонду держбюджету. Граничний обсяг дефіциту державного бюджету в законі про держбюджет не може бути більшим за обсяг дефіциту в бюджетній декларації.

“Ми три роки працювали над тим, щоб законодавчо закріпити цивілізований підхід до бюджетного планування в державі. У пілотному режимі він успішно працював з 2017 року”, – заявила міністр фінансів Оксана Маркарова.

Як зазначила Маркарова, такий крок необхідний для того, щоби захистити всі ті реформи, які вже почали реалізовувати, аби забезпечити фінансовим ресурсом стратегічні пріоритети держави, а розпорядники бюджетів, тобто люди у владі, стали дійсно відповідальними за те, наскільки ефективно вони витрачають кошти.

---