Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду роз’яснив визначення юрисдикції (предметної підсудності) справи у спорах з майновими вимогами до боржника.
Про це повідомила прес-служба судової влади.
«Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення, яке не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи. Вказане кореспондується із нормами ст. 309 ГПК України, ч. 2 якої передбачено, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань», – йдеться в повідомленні.
У ВС пояснили, що суперечність правозастосування щодо порядку розгляду спорів в межах справи про банкрутство чи в окремому позовному провадженні, зумовлені нечіткістю правового регулювання та несталістю судової практики, не повинні мати наслідком порушення принципу правової визначеності у випадку забезпечення справедливого розгляду справи.
«Скасування судового рішення лише з підстав встановлення факту порушення, яке жодним чином не вплинуло та не могло вплинути на законність і обґрунтованість судового рішення, є відступом від принципу правової визначеності та проявом правого пуризму», – заявили у ВС.
Верховний суд зазначив, що не можна скасовувати прийняте по суті рішення з мотивів порушення порядку розгляду позовних вимог (в окремому позовному провадженні чи в межах справи про банкрутство) зосередившись лише на аналізі суб’єктного складу учасників в контексті порушення щодо них провадження у справі про банкрутство без урахування предмету заявленого позову, змісту спірних правовідносин та фактичних обставин справи за відсутності в доводах скарги посилань на таке порушення.
«У такому разі відповідне рішення матиме ознаки видимої легітимності (дотримання ознак «форми»), та не забезпечуватиме гарантування передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права цій особі на доступ до суду і захист її порушених прав», – пояснили у ВС.