Держфінмоніторинг – служба, добре знана серед представників малого, середнього і великого бізнесу. Власники та топ-менеджери компаній переконані, що краще ніколи не потрапляти у її поле зору. Та чому ж цей орган так лякає український бізнес?
Інакше кажучи, фінмоніторинг є “фінансовою розвідкою”, яка здіцснює спостереження за бізнесом та аналітичну роботу, що дозволяє зрозуміти, чи є у діяльності компанії місце протизаконним фінансовим схемам.
Проте детальна специфіка діяльності українського держфінмоніторингу та професійні секрети його слідчих невідомі нікому, окрім них самих. Проте й слідчі служби працюють повністю відособлено один від одного, користуючись складною системою спілкування та обміну матеріалами, задля уникнення витоку інформації.
LegalHub відвідали тренінг “Сучасна служба безпеки: більше практики”, влаштований для власників та керівників бізнесу, та дізналися те, чого без перебільшення більше ніде не почуєш.
Професіонал, першокласний фахівець з фінансового моніторингу та фінансових розслідувань Держфінмоніторингу розповів про викриття злочинних схем розкрадання державних коштів, махінації з відмивання “брудних” грошей та продаж майна через підставних осіб, що вибудовуються у злочинні ланцюжки не лише загальноукраїнських, а й світових масштабів.
Роботу Державного фінмоніторингу в Україні можна пояснити та окреслити як заходи, що проводяться для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (відповідно до Закону України).
Держфінмоніторинг постійно збирає, обробляє та аналізує інформацію про фінансові операції, що може бути пов’язана з підозрою у відмиванні коштів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванні тероризму або розповсюдження зброї масового знищення.
Департамент фінансових розслідувань Держфінмоніторингу співпрацює з Генеральною прокуратурою, Державним бюро розслідувань, Державною фіскальною службою, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро та Національною поліцією України.
До речі, робота Держфінмоніторингу передбачає також і міжнародне співробітництво – для збору додаткової інформації, необхідної для розслідувань. Зокрема, українська сторона може звертатися до Інтерполу та бази розшуку ФБР.
Розслідування незаконної діяльності посадових осіб Нацбанку: подробиці
Передлік фінансових операцій з певними характеристиками, що впадають у пильне око фінансового моніторингу, сформовано згідно з Наказами Міністерства фінансів України від 29 січня 2016 року № 24 і від 24 листопада 2015 року № 1085 та Постановою Національного банку України від 18 серпня 2016 року № 373.
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу починає фінмоніторинг фінансових операцій, якщо у нього виникла підозра, що ґрунтується на:
Фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу:
Фінансові операції підлягають обов’язковому фінмоніторингу у випадку, якщо сума операції складає або перевищує 150 000 гривень або еквівалент у будь-якій іноземній валюті. Також для того, аби фіноперацію перевірили, вона повинна мати одну або більше ознак з попереднього переліку. До речі, сума операцій для компаній, що займаються проведенням лотерей або надають доступ до азартних ігор у казино, складає всього 30 000 гривень.
Фінмоніторинг самостійно вирішує, які компанії, коли та як перевіряти. Тобто ніхто не може виступити заявником у Держфінмоніторинг та використовувати службу як детективів, котрі перевірять інформацію і пояснять заявникові про результати. Навіть якщо хтось і повідомить у фінмоніторинг про підозрілі, на його думку, фіноперації, а спеціалісти візьмуться і перевірять цей бізнес, то ніколи не нададуть жодних коментарів заявнику. Лише у разі підтвердження підозри, почнеться слідство матеріали будуть передані у правоохоронні органи, – підкреслив запрошений на тренінг експерт
Професіонали Державного фінмоніторингу здатні швидко виявляти наявність характеристик підозрілості фіноперацій. Саме на основі цього вони проводять у подальшому фінансовий моніторинг.
До прикладу, такими характеристиками можуть бути:
Результати експертизи за звинуваченням у тиску Якова Смолія на суддів у справі “ПриватБанку”
Існує перелік клієнтів, яким Держфінмоніторинг встановлює так званий високий ризик. Це значить, що фінансові операції таких клієнтів моніторяться та аналізуються частіше, ніж інших. Саме у цьому розділі йтиметься вже не про компанії, а саме про фізичних осіб з конкретними характеристиками.
Зокрема, підозрілий клієнт або сторона фіноперації, за характеристиками Держфінмоніторингу виглядає так:
Інакше кажучи, якщо ви є публічним діячем або його близькою особою, володієте неприбутковою організацією, проводите фіноперації, що аж ніяк не відповідають вашому фінансовому стану, займаєтеся обміном валют чи переказом грошей, є проводите лотереї, володієте онлайн або офлайн казино, займаєтеся виробництвом або реалізацією зброї або володієте підприємством, що відсутнє за місцезнаходженням та не подаєте звітності протягом двох років, без сумніву чекайте на перевірки Держфінмоніторингу, що рано чи пізно (скоріше за все рано) розпочнуться.
Цікаво, що експерт Держфінмоніторингу розповів також і про характеристики клієнтів, що майже завжди точно свідчать про їхню недобросовісність та незаконність їхніх намірів.
Відтак, клієнт є апріорі підозрілим, якщо:
Держфінмоніторинг має право на два робочих дні зупинити фінансові операції з ознаками злочину, визначеного Кримінальним кодексом, або якщо їх учасником є людина з переліку осіб, пов’язаних з терористичною діяльністю.
Держфінмоніторинг також може зупинити видаткові фінансові операції на строк до п’яти робочих днів, та повідомити про це правоохоронні органи.
До того ж, якщо результати перевірки свідчать про підозри, Держфінмоніторинг передає до правоохоронних органів узагальнений матеріал і може продовжити зупинення фіноперацій на строк до 30 робочих днів.
Як розгадати та попередити внутрішньокорпоративне шахрайство: Сергій Поліщук про захист бізнесу
На тренінгу експерт також розповів про алгоритм роботи служби фінмоніторингу та пояснив на прикладі практику виявлення сумнівних фінансових операцій.
І етап. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу виявляє сумнівну операцію і подає дані про неї до Держфінмоніторингу. Насправді кожного дня фінансові операції візуалізуються за допомогою програмного забезпечення у вигляді схем та передаються аналітикам для аналізу та розслідування.
ІІ етап. Держфінмоніторинг аналізує отримані дані та приходить до висновку, що це –операції, пов’язані з відмиванням грошей, направляє матеріали до правоохоронного органу. У реальному житті схеми характеризуються великою кількістю учасників і великою кількістю заплутаних зв’язків. На цьому етапі на аналітиків чекає кропітка робота – кожне досьє перевіряють, чи не може фінансова операція бути пов’язаною з відмиванням злочинно отриманих грошей або фінансуванням тероризму.
ІІІ етап. Правоохоронний орган досліджує обставини, розслідує справу, встановлює осіб, допитує їх, визначає розмір шкоди та ступінь тяжкості злочину. Після цього матеріали з прокурорським висновком направляються до суду.
ІV етап. Суд розглядає матеріали та притягує до відповідальності винних осіб.
V етап. Виконавча служба виконує рішення суду, конфісковуючи злочинні доходи.
Нагадаємо, депутати проголосували за криміналізацію злочинів проти міжнародного права.