Іноземним компаніям дозволено відкривати рахунки в банках України: подробиці від Нацбанку

4 квітня 2019 року після доповнень Національного банку України набрала чинності оновлена Інструкція про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів.

Згідно з редакцією Інструкції, нові суб’єкти фінансового ринку України – юридичні особи-нерезиденти, у тому числі іноземні інвестиційні фонди і компанії з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів, мають право відкривати рахунки в українських банках.

Оновлену Інструкцію затверджено постановою Правління Нацбанку від 1 квітня 2019 № 56 та оприлюднено на офіційному сайті НБУ.

У Нацбанку підкреслюють, що таке рішення було прийнято для переходу України до вільного руху капіталу.

Регулятор зазначає, що юридичні особи – нерезиденти володіють правом відкривати рахунки в українських банках і здійснювати валютні операції через такі рахунки згідно із Законами України “Про валюту і валютні операції”, “Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій” та відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Інструкція регулює порядок відкриття та закриття українськими банками:

  • рахунків  клієнтів – резидентів і нерезидентів України (фізичних та юридичних осіб);
  • кореспондентських рахунків банків – резидентів та нерезидентів;
  • рахунків міжнародних фінансових організацій, а також управителя за договором управління майном.

У Нацбанку кажуть, що спрощений порядок відкриття рахунків клієнтів, передбачений в Інструкції, матиме позитивний вплив на умови ведення бізнесу в Україні. Цьому сприятимуть такі нововведення:

  • клієнти банків під час відкриття рахунків не повинні подавати картку зі зразками підписів. Розпоряджатися рахунком будуть особи, котрі згідно із законодавством мають на це право. Їхні дії не потребуватимуть нотаріального посвідчення;
  • зі зміною найменування юридичної особи діючі рахунки не будуть закриті.

Положення Інструкції визначають деякі особливості здійснення операцій за рахунками окремих клієнтів, але не містять жодних обмежень операцій з рахунками.

У Законі “Про валюту і валютні операції” йдеться про вільне здійснення валютних операцій. Відтак, це дає змогу відмовитися від обмежень використання коштів за рахунками клієнтів в умовах стабільного функціонування фінансової системи України. При цьому Національний банк має право запровадити обмеження і заходи захисту в порядку, визначеному у вказаному законі.

Нова система валютного нагляду ґрунтується на ризик-орієнтованому підході та запроваджує новаторський підхід за принципом – менше ризиків – менше уваги, більше ризиків – більше уваги.

Аби ефективно протидіяти відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, український банківський сектор намагається глибше зрозуміти природу ризиків та протидіяти їм у межах ризик-орієнтованого підходу.

Спрощення проведення операцій нерезидентів може бути повʼязане з ризиком використання банківської системи України компаніями-оболонками, які часто задіяні у схемах відмивання коштів, отриманих незаконним шляхом.

Саме задля цього, аби виявляти компанії-оболонки, Правління Національного банку України 2 квітня 2019 року постановою № 58 внесло зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу.

Це було зроблено, аби впровадити механізм виявлення банками компаній-оболонок серед юридичних осіб-нерезидентів.

Зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу також вступають в дію 4 квітня 2019 року.

Вони містять:

  • визначення компанії-оболонки;
  • детальне описання аналізу інформації та документів для виявлення компаній-оболонок;
  • порядок дій банків у випадку, якщо клієнт виявиться компанією-оболонкою чи відмовить банкові у наданні банку необхідних документів або якщо наданих документів недостатньо для здійснення аналізу.

У Нацбанку наголошують, що вимоги щодо аналізу інформації та документів не поширюватимуться на юридичних осіб–нерезидентів, які  є холдинговими компаніями або їхніми корпоративними підприємствами, за умови, що структура власності такої компанії є прозорою та дає змогу визначити кінцевих бенефіціарних власників, а господарська діяльність такої юридичної особи прозоро вказує на її характер.