З метою реформування законодавства України в частині процедури банкрутства і врегулювання неплатоспроможності боржників, 15 квітня Президент України підписав Кодекс з процедур банкрутства (далі – Кодекс про банкрутство), прийнятий Верховною Радою України у другому читанні і в цілому 18 жовтня 2018 року.

Молодший юрист юридичної фірми ETERNA LAW Пилип Тараненко розповів, що крім комплексного врегулювання усіх питань, пов’язаних з процедурою банкрутства юридичних осіб, основною новелою Кодексу про банкрутство є впровадження механізму врегулювання проблемної заборгованості фізичних осіб.

На сьогодні законодавством Сполучених Штатів Америки і кількох країн Європейського Союзу передбачені спеціальні інструменти з врегулювання проблемної заборгованості громадян шляхом реструктуризації або списання боргів. Завдяки такій законодавчій процедурі пересічні громадяни розвинених країн мають можливість погасити борги, що накопичилися протягом кількох років або, в разі неможливості погашення, зовсім позбутися таких боргів, тим самим почавши життя з “чистого аркуша”.

“Тому закріплення відповідних норм в українському законодавстві приводить його у відповідність з найкращими світовими практиками”, – наголошує юрист та розповідає про основні новели, що запроваджує новий Кодекс:

Документ складається з чотирьох книг:

• загальні положення;
• арбітражний керуючий;
• банкрутство юридичних осіб;
• відновлення платоспроможності фізичних осіб.

Вдосконалено процедуру банкрутства юридичних осіб

З прийняттям Кодексу український бізнес отримав потужний стимул для розвитку. Новим законодавчим актом запроваджується:

• Солідарна відповідальність керівника боржника-юридичної особи перед кредиторами.

За порушення вимог, передбачених Кодексом про банкрутство, керівник боржника разом з самим боржником може нести солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Однак питання порушення керівником боржника букви закону підлягає розгляду господарським судом при здійсненні провадження у справі про банкрутство. Таке положення має дисциплінувати керівника боржника.

• Арешт майна або обмеження в розпорядженні тільки за ухвалою суду.

З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника у відношенні розпорядження майном, можуть бути застосовані виключно господарським судом в рамках провадження у справі про банкрутство.

• Одночасне погашення боргів кредиторів з прощенням неустойки (пені, штрафів).

У разі задоволення всіх вимог кредиторів, за винятком неустойки (штрафу, пені), суд виносить ухвалу і закриває провадження у справі про банкрутство. Вимоги щодо неустойки (штрафу, пені) вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі.

• Скасування арештів під час санації.

Відповідно до Кодексу про банкрутство, господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності. Однак, Кодексом про банкрутство не конкретизовано які саме арешти можуть бути скасовані.

• Продаж майна на аукціоні в електронній торговій системі.

Після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні, який в свою чергу здійснюється в електронній торговій системі. При цьому, для окремих категорій майна, реалізація може бути проведена без проведення аукціону.

• Дії ліквідатора націлені на активи боржника.

Відповідно до Кодексу про банкрутство, основним обов’язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, націлених на виявлення та повернення активів боржника. Безумовно, такий стан є істотним чинником для кредиторів щодо ретельного пошуку майна боржника.

• Звільнення активів від податкової застави.

Активи боржника, що перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом з податкової застави шляхом винесення ухвали в судовому засіданні за участю органу доходів і зборів. Такі положення Кодексу про банкрутство повинні позитивно вплинути на вартість активів боржника.

• Трирічний термін для визнання недійсними угод боржника.

Термін, протягом якого угоди майнового характеру боржника з третіми особами можуть бути визнані недійсними, збільшений з одного року до трьох років. У певних випадках, збільшений термін є плюсом для кредиторів, проте дозволяє “розтягнути” процедуру банкрутства.

Фізособи зможуть оголошувати про власне банкрутство та відновлювати умови платоспроможності за кредитами

Що стосується нового механізму врегулювання проблемної заборгованості фізичних осіб, найцікавішими і значущими є такі моменти:

• Ініціатор позову про неплатоспроможність фізичної особи – сам боржник.

Провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито тільки за заявою боржника, а не кредитора.

Таке законодавче обмеження є особливо важливим для боржників-фізичних осіб і не дозволить кредиторам ініціювати банкрутство на свій розсуд.

• Скасування мораторію на стягнення майна громадян України, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті.

З моменту вступу в силу Кодексу про банкрутство (через півроку після опублікування), втратить силу закон, що встановлює мораторій на стягнення нерухомості у позичальників, які не виконали зобов’язання по іпотечних кредитах у валюті. При цьому, важливим положенням Кодексу є те, що протягом п’яти років будуть діяти особливі умови реструктуризації заборгованості за іпотечними кредитами фізичних осіб в іноземній валюті, що дозволить повернути борг поступово.

• Відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише в певних випадках.

Боржник має право звернутися до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
– розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
– боржник припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі не менше половини місячних платежів по кожному з кредитних та інших зобов’язань протягом двох місяців;
– винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;
– існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання або здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Чітко передбачені випадки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи дозволять зменшити відсоток банкрутства недобросовісних боржників.

• Обмеження щодо реалізації майна фізичної особи.

Кодекс про банкрутство передбачає ряд обмежень, що забороняють стягнення того чи іншого майна. Наприклад, до складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13.65 квадратних метрів на кожного члена сім’ї боржника, або житловий будинок, загальною площею не більше 120 квадратних метрів) і не є предметом забезпечення. До того ж, не включаються до ліквідаційної маси грошові кошти, що знаходяться на рахунках боржника в пенсійних фондах і фондах соціального страхування.

При цьому загальна вартість майна боржника, яке може бути виключено, не може перевищувати розмір тридцяти мінімальних заробітних плат.

• Вартість “залишеного” фізичній особі майна обмежена.

Загальна вартість майна боржника, яке може бути виключено з ліквідаційної маси, не може перевищувати розмір тридцяти мінімальних заробітних плат, що дасть можливість боржникові залишитися “на плаву”.

• Розгляд справ за місцем знаходження боржника.

Справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або місцем проживання боржника – фізичної особи або фізичної особи – підприємця. Перш за все, ця ситуація дозволить забезпечити певні комфортні умови для пересічних громадян.

• Обмеження щодо осіб, визнаних банкрутами.

Кодексом про банкрутство передбачені певні обмеження в відношення фізичних осіб, визнаних судом банкрутами, наприклад:
– протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за його заявою, за винятком випадку, якщо боржник погасив всі борги в повному обсязі в порядку, передбаченому Кодексом про банкрутство;
– протягом п’яти років після визнання фізичної особи банкрутом, така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки або договорів застави письмово повідомляти іншу сторону договору про факт своєї неплатоспроможності;
– протягом трьох років після визнання банкрутом, фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію.

Підбиваючи підсумки аналізу декількох нововведень Кодексу про банкрутство, слід зазначити комплексність даного нормативно-правового акту, який охоплює питання, пов’язані з процедурою банкрутства як юридичних, так і фізичних осіб. Однак, як будуть застосовуватися на практиці ці положення, і що реально буде працювати, а що ні – покаже час.

Кодекс про банкрутство підписаний президентом, однак наразі офіційно не опублікований. На даний момент на сайті Верховної Ради доступна лише версія, підготовлена ​​до другого читання.

Нагадаємо, 18 жовтня Верховна Рада прийняла Кодекс з процедур банкрутства. За законопроект № 8060 в другому читанні проголосували 237 народних депутатів.

Метою документа є підвищення ефективності процедур банкрутства, рівня захищеності прав кредиторів, вдосконалення процедури продажу майна боржника на аукціоні, підвищення рівня виконання контрактів і судових рішень, врегулювання відносин з відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися у важкій фінансовій ситуації і потребують допомоги з боку держави.

---