У четвер Верховна Рада буде голосувати законопроект №2285-д про регулювання грального бізнесу.
Чи допоможе він врегулювати ринок?
Керуючий партнер юридичної фірми ETERNA LAW Андрій Астапов відповів на ключові питання щодо закону для видання «Ліга.Бізнес».
3 червня 2020 року Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики розглянув та затвердив до другого читання у Верховній Раді текст законопроекту №2285-д “Про держрегулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор”.
Без яких складових цей закон не буде працювати?
1. Без чіткого поділу лотереї і всіх інших видів гри, щоб зробити неможливим функціонування слотів і букмекінга під виглядом лотереї.
Світовий досвід вчить нас, що законодавче регулювання грального бізнесу має враховувати особливості кожного з видів гри і це одна з ідей, закладених в основу законопроекту, яка через численні не завжди компетентних правок може бути знівельована.
2. Без податкового закону з прозорими і чіткими фіксованими ставками, як мінімум на період запуску системи і перші п’ять-сім років.
Це дозволить забезпечити стабільність і передбачуваність законодавчого регулювання, необхідну для заходу системних інвесторів в галузь.
3. Без системи підзаконних актів по сертифікації грального устаткування, ліцензійним умовам, положенню про Комісію (якщо буде прийнято рішення її створити) технічного регламенту до системи онлайн моніторингу та інших питань.
4. Без регулятора з вузьким і чітким колом повноважень, щоб уникнути корупції, яка негативно позначиться на громадській думці про легалізацію грального бізнесу.
В даний час прийнято рішення віддати повноваження такого регулятора Міністерству фінансів, щоб максимально деперсоніфікувати спілкування бізнесу і держави. Альтернативною ідеєю, яку обговорюють, є створення комісії з регулювання грального бізнесу.
5. Без законодавчих “плюшок” для системних іноземних інвесторів, захід яких на ринок дозволить зробити стрибок від “дикого поля”, ніж ринок є зараз, до цивілізованого і структурованого ринку з належним рівнем захисту для всіх стейкхолдерів: держави, гравця, операторів ринку та суспільства в цілому.
До таких “плюшок” відносяться:
– право на безкоштовну ліцензію тим, хто побудує новий п’ятизірковий готель не менш ніж на 150 номерів в Києві або 100 номерів за його межами;
– так звана “інвестиційна застереження”, яка дає можливість, захистивши перед Кабміном кейс про великому інвестиційному проекті, отримати ліцензію;
– застереження про “landmark casino” як варіація на тему інвестиційної застереження.
Вона дозволяє відкрити казино поза територією готелю в разі, якщо це казино стане світовою пам’яткою (як, наприклад, казино Монако) і дозволить само по собі забезпечити значний туристичний потік.
6. Без прозорості, відкритості та роз’яснення широкому загалу цілей і завдань даного закону.