Завдяки Egovernment деякі країни заощаджують мільйони бюджетних коштів. У цьому матеріалі я розберу, як їм це вдається і що з міжнародного досвіду може спрацювати в Україні.

Почну з того, що таке електронний уряд. Це єдиний механізм взаємодії держави, громадян і бізнесу. Головна його мета – спростити комунікацію і перевести процес отримання довідок, ліцензій, будь-яких інших документів і послуг в онлайн. Це допомагає заощадити час, побороти корупцію та зменшити рутинну роботу. 

Що відбувається з Egov у світі? 

Зараз одними з найбільш розвинених країн в електронному уряді вважаються Данія, Великобританія, Естонія, Австралія, Сінгапур та Японія.

Давайте розглянемо деякі з цих країн і розберемо на прикладах, які проблеми були у них в процесі впровадження електронного уряду та які рішення вони знаходили.

Естонія. Однією з основних цілей впровадження електронного уряду було підвищення рівня ефективності управління державою. Населення Естонії маленьке (всього 1,3 мільйона), а територія досить велика. Забезпечити відділення державних установ, банків так, щоб туди було зручно добиратися всім – дорого і недоцільно.

Вихід – переконати людей отримувати всі необхідні послуги онлайн. Естонія почала реалізацію цієї ідеї з побудови широкосмугової мережі інтернет, завдяки якій кожен на території країни, незалежно від місця знаходження, має доступ до якісного та швидкого інтернету.

Зараз в Естонії 99 відсотків державних послуг доступні онлайн 24/7. Тобто усе крім оформлення шлюбу, розлучення та покупки нерухомості, можна зробити зі  смартфону чи ноутбуку. Електронний паспорт громадянина Естонії дозволяє голосувати на виборах, а електронний цифровий підпис має таку ж силу, що і звичайний.

Говорячи про онлайн-голосування, перший і найбільш успішний приклад електронних виборів належить Естонії. В 2007-му році тут відбулися перші парламентські вибори через Інтернет, під час яких потрібно було підтвердити свою особистість через ID-карту та проголосувати. 

Який досвід можна перейняти для України: забезпечення якісного інтернету по всій території країни та комунікація бізнесу і влади онлайн.

Данія активно розвиває електронний уряд з 2004 року. Почала країна теж з основи – розвитку широкосмугової мережі для доступу в інтернет по всій території. Як додатковий стимул – уряд надає громадянам Данії до 1600 євро на родину в якості повернення податку за установку широкосмугового доступу. 

Зараз держава і бізнес в Данії взаємодіють в більшості онлайн. Відбувається це за допомогою особистого кабінету, в якому органи влади країни, муніципалітетів і представники бізнесу можуть комунікувати в декілька кліків.

Хороший приклад і медична система Данії. Завдяки єдиному порталу MedCom, який включає в себе єдину базу усіх медичних карт громадян Данії, медичні послуги можна отримати в будь-якій точці країни. Державі це допомагає економити близько €100-120 млн.

Який досвід можна перейняти для України: забезпечення якісного інтернету по всій території країни та комунікація бізнесу і влади онлайн.

Великобританія. Електронний уряд заощадив близько 1 млрд доларів бюджетних коштів завдяки зменшенню корупції за рахунок прозорості державних процесів. Ще 400 мільйонів доларів – завдяки розробленому порталу для голосування і держпослуг.

Для того, щоб додатково мотивувати людей користуватися сервісами електронного правління, в Британії ввели податкові пільги за отримання послуг онлайн. Для підвищення рівня довіри людей до інтернет-послуг – уряд Великобританії проінвестували 1 млрд 900 млн фунтів на поліпшення кібербезпеки. Країна активно бореться з кіберзлочинами та витоками персональних даних. Один з запобіжних заходів – усі сервіси електронного правління в Британії запитують мінімальну кількість особистих даних.

Який досвід можна перейняти для України: збір, обробка і захист персональних даних. Мотивувати людей користуватися електронними послугами за допомогою пільг і знижок.

Сінгапур пішов шляхом співпраці з приватними структурами в цифровізації найбільш неефективних галузей. Наприклад, електроенергетику, ЖКГ, транспорт та інші подібні послуги цифровізують підрядники на замовлення держави. Щорічно, протягом останніх 10 років, Сінгапур виділяє на це $1,8-2 млрд. Більше 300 видів послуг громадяни вже отримують онлайн в смартфонах. Проникнення мобільного зв’язку в Сінгапурі становить 98%, тому уряд робить ставку на надання послуг через мобільні сервіси.

Який досвід можна перейняти для України: взаємодія держави і бізнесу в створенні е-сервісів. Уміння і бажання знаходити комерційну складову в розвитку Egov. Як не крути, але бізнес прискорює прогрес. 

Як йдуть справи в Україні? 

В Україні мова про електронний уряд йшла давно, але в 2014-2016 роках, коли було створено Державне агентство з питань електронного уряду, почали здійснюватися системні кроки. За останні 5 років Україна зробила прорив в Egov. Але важливо не сповільнювати темп.

До сих пір 38% українців використовують інтернет для вирішення проблем на рівні нижче середнього. Ще 16% українців не використовують його зовсім. А це означає, що 54 відсотки від загального населення країни не готові до використання сервісів електронного уряду. Також через те, що в Україні є проблеми з доступом до інтернету у віддалених від центру регіонах, відсутні можливості для швидкої цифровізації окремих сфер.

Що потрібно робити в Україні? 

В першу чергу, відштовхуватися від проблеми і від тих даних, які є.

Досвід кожної країни унікальний, але E-government тримається на трьох китах: кількість доступних сервісів електронного уряду, рівень доступності інтернету і технологічна освіченість громадян. Скільки б не створювалося послуг, якщо у людей елементарно немає доступу до інтернету або вони не вміють користуватися ноутбуком чи смартфоном – сенсу в змінах немає. Потрібно працювати і над рівнем залученості громадян у процеси побудови електронного уряду.

Нідерланди, Корея, Уругвай, Франція, Японія – це країни з найбільш високим рівнем розвитку електронного уряду і з найвищим рівнем залучення людей в його розвиток. В Україні частина людей звикли чекати, що прийде хтось і все зробить за них. Свій внесок в Egovernment може зробити кожен. Чим більше людей залучено, тим більше шансів, що буде почута і врахована думка більшості. А це основа для створення зручних і дійсно потрібних людям сервісів.

 

---