Класична історія: юний ІТ-геній з друзями започаткував ІТ-бізнес. Клієнти є, коди вивантажуються, дизайни погоджують з першої проби. В планері тисяча питань: пошук розробників, кредитування, реклама, масштабування.

У цей момент навряд чи хтось думає про корпоративний договір. А дарма: у світі близько 62% усіх стартапів провалюються через конфлікти засновників. В Україні такої статистики немає, але подумаємо аналогіями: за 2018 рік кількість розлучень зросла майже вдвічі.

Якщо суперечки з серйозних питань і не дуже сягнули критичної межі, життя бізнесу захистить корпоративний договір.

У країнах англо-саксонського права їх використовують вже майже дві сотні років. В Україні ж вперше заговорили про корпоративні договори тільки у 2018 році – з прийняттям закону “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”. Закон має свої сильні і слабкі позиції, але гнучке регулювання корпоративних договорів – його беззаперечна перевага.

Укладати їх засновники не зобов’язані, але мають бути зацікавлені: безпека бізнесу в їх інтересах.

Договір – хороша противага зіпсутим відносинам, величезним судовим витратам та тягарю невизначеності.

Чому статут не варіант? Все просто: статут – це правила життя підприємства, а не біблія відносин між власниками. Окрім того, якщо власники 75% акцій (чи часток) захочуть змінити статут, вони можуть це зробити і без згоди міноритаріїв.

Коли потрібно мінімізувати ризики конфліктів, імунізувати бізнес від особистих проблем засновників (вигорання, розлучення, хвороби, просто ненадійність), корпоративний договір – те, що треба.

Приємний нюанс: інвестори, банки та потенційні партнери теж оцінять наявність корпоративного договору. Це як засвідчення далекоглядності і надійності.

1. Давай залишимось друзями

Ретельно прописаний корпоративний договір – спосіб залишатись друзями за будь-яких ситуацій. Якщо один зі стейкхолдерів хоче покинути бізнес і загубитись на якомусь з островів Карибського басейну, інші не постраждають. Частку не перехоплять випадкові люди, а сам відлюдник не конкуруватиме з компанією і збереже комерційну таємницю.

У корпоративному договорі можна передбачити оптимальну схему продажу частки: до прикладу, частку можуть купити інші учасникам за заздалегідь визначеною ціною. Тобто в учасників, що залишаються “у човні”, виникає обов’язок її придбати. Можна навіть визначити відстрочення оплати – а раптом вони не матимуть фінансових можливостей.

2. А що якщо?

Трапляється різне: варто продумати, що станеться, якщо один з учасників помре. Сценаріїв безліч:

• інші учасники захочуть “пускати” в бізнес тільки однодумців;
• вдова вимагатиме одноосібного керування;
• або ж навпаки: пропонуватиме свою частку, а інші акціонери не матимуть коштів на купівлю.

Корпоративний договір буде рятівним в таких випадках. У ньому можна зобов’язати акціонерів страхувати своє життя. Якщо трапиться біда, партнери по бізнесу отримають страхове відшкодування, а відтак зможуть придбати частку друга. Компанія вціліла, спадкоємці при грошах, акціонери не зазнали додаткових витрат: win-win.

3. Захистити всіх

Якщо ви міноритарій, уявіть ситуацію: статутний капітал збільшили на 2000% без згоди усіх, доля стала дрібною і не цікавою покупцям.

Щоб такого не трапилось, в корпоративному договір можна передбачити скільки завгодно обмежень, наприклад, одноголосну згоду акціонерів на збільшення статутного капіталу чи внесення додаткових вкладів.

Або ж боротьба за управління: директори контрольовані мажоритарними власниками, голос на зборах не вирішує принципових питань. Перша ідея – продати частку. Але решта акціонерів не може (чи не хоче) її купувати. 1%, скажімо, у невеликій ТОВ – офер зовсім не спокусливий для потенційних покупців. Але можна змусити мажоритарних власників придбати долю на ринкових умовах. Звісно, якщо це закріплено у корпоративному договорі.

Ще один випадок: змоделюємо, у вас частка 98%, а принциповий міноритарій блокує важливі рішення. Це не проблема, якщо в корпоративному договорі є обов’язок міноритарних акціонерів віддавати голос за рішення, на яких наполягає власник контрольного пакета.

4. Українські суди – найгуманніші суди в світі

Ви не мусите довіряти нашим судам. Корпоративний договір може містити альтернативні процедури вирішення конфліктів. Ведіть переговори, обмінюйтесь конвертами з пропозиціями, кличте медіатора чи арбітра – усі варіанти можливі.

До чого ми це все: хочемо переконати, що корпоративний договір – не ще один стос паперу, а надійний спосіб захистити бізнес. І щоб цей спосіб спрацював, потрібно разом з фахівцями зважити ризики та вибрати оптимальні схеми вирішення патових ситуацій.

---