Найбільший секрет Украіни 一 це схеми Коломойського в Приваті

Знаєте, що є найбільшим секретом України. Який не має дізнатися ворог. Який за будь яку ціну треба залишити закритим для агентів країни-агресора?

Ні, це не секретні операції в тилу ворога. Бо кому то цікаво охороняти. Операція з вагнерівцями тому доказ.

Ні, то не оборонні плани країни. Бо їх вже давно скопіювали.

Ні, це не перемовини з нашими союзниками. Ми ж бачимо, що ці перемовини в пресу зливають агенти країни-агресора

Ні,ні, і ні. Найсекретніша секретна інфа 一 це схеми Коломойського в Приваті. Це є найважливіша державна таємниця в країні. Яку треба берегти, як чистоту стін в Офісі президента. Як зеницю ока. Як честь дочки.

Саме тому зараз українські спецслужби кинули всі сили на розкриття цього зухвалого злочину. Справжньої державної зради. Чиновники НБУ показали детективам Kroll темну сторону українського банкінгу. Вони відкрили скрижалі, наповнені компаніями-пустишками, через які виводилися гроші на рахунки патріотичних олігархів. 

Вони показали, як менеджери банку створювали фіктивні компанії, щоб встигнути вивести гроші в ніч перед націоналізацією «на помідорчики».

Це неприпустимо!! А якщо серед детективів Kroll був російський шпигун? Має ж хтось серед російських шпигунів бути розумним.  А якщо секретарка агенції напівросіянка, яка спить з офіцером ГРУ. Хіба можно таке допустити. Щоб росіяни побачили найбільший грабунок в історії України? Це типова державна зрада!!!

Не можно розказувати росіянам, як ми вміємо красти. Бо вони ж цього не знають. А це є наше національне надбання. Його треба оберігати сильніше, ніж спадщину Юнеско.

Добре, що є хтось, хто ще здатен оберігати честь країни. Янгол охоронець українських схем. Від хтивих детективів Kroll. Від російських агентів.

Країна в безпеці поки такі люди на посту. І вони мають запроторити до буцигарні тих, хто допустив таку державну зраду. Гонтарєва та Рожкова мають відповісти за те, що вони дозволили собі відкрити світу найбільший секрет Украіни. Як Коломойський гроші з банка виводив.

Текст узято зі сторінки Сергія Фурси у Facebook.


Точка зору автора може не співпадати з офіційною позицією редакції LegalHub