Податкова амністія: хто зможе скористатися та як легалізувати свої доходи?

Головою комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетьманцевим в Парламент внесено законопроект №1232 про так звану “податкову амністію” або разове декларування доходів громадян. Те, про що говорили депутати попереднього скликання багато й давно, думаю, скоро буде реалізовано.

Враховуючи важливість питання (оскільки воно безпосередньо може вплинути на обсяг гаманців і рахунків українців), пропоную розібратися в ньому.

Що це таке? Законопроект іменує вже відому в народі “податкову амністію” спеціальним декларуванням – режимом звільнення платників податків від юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства, вчинені до кінця 2018 року, за умови сплати податкових зобов’язань на “спецумовах”.

Виходячи з визначення, ви повинні розуміти, що у разі подання “амністуючої” декларації, ви визнаєте та погоджуєтесь з фактом вчинення вами раніше податкового правопорушення.

Хто може скористатися? Спеціальне декларування пропонується тільки фізичним особам (у тому числі самозайнятим) щодо їх доходів, незалежно від того, де вони були зароблені (з українськими та іноземними джерелами походження).

Що можна “обілити”? Шляхом подачі спеціальної декларації легалізуються доходи, які раніше не були задекларовані в порушення вимог законодавства до 31.12.2018 включно, або активи, придбані за рахунок таких доходів: валюта, рухоме і нерухоме майно, цінні папери, корпоративні права і т. д.

Розглянемо 2 приклади.

Приклад 1. Отримуючи “білу” заробітну плату, ви відкладали гроші і нарешті купили квартиру (щось зайняли, щось накопичили). В цьому випадку подавати спеціальну декларацію не потрібно (точніше, немає сенсу), оскільки джерело походження грошей, на які квартира придбана, і так легальне, з нього раніше сплачені прибутковий податок і ЄСВ, а сама квартира як об’єкт нерухомого майна зареєстрована у відповідному державному реєстрі.

Приклад 2. Незареєстровані як підприємець, з початку 90-х років ви возили речі з Туреччини, сигарети, горілку зі столиці в регіони, на чому і змогли заробити. Звісно, такий заробіток ніколи не відображався в податкових деклараціях, і не піддавався оподаткуванню. Як наслідок – даний капітал став джерелом для придбання нерухомості, акцій, і частково збережений у вигляді готівки. У цьому випадку варто задуматися про подання спеціальної декларації.

Що не легалізується навіть шляхом подачі спеціальної декларації? До таких “чорних” об’єктів законопроект відносить доходи та активи:

  •  отримані в наслідок вчинення будь-якого злочину (крім умисного ухилення від сплати податків та ЄСВ). Тобто, якщо вашим першим “стартапом” були нальоти на будинки і магазини, де з допомогою прасок і паяльників були “зароблені” гроші, то спеціальне декларування таки не для вас;
  • отримані особами, які займають або раніше займали посади, несумісні в силу законодавства про протидію корупції, з будь-якою іншою оплачуваною діяльністю, якщо вони отримані під час перебування на такій посаді.

Роз’ясню: наприклад, з 2014 по 2017 роки ви були членом якоїсь нацкомісії, і до вступу на посаду мали квартиру в провінційній “хрущовці”, а в ході “діяльності” придбали кілька і в новобудові, а за 2018 році ще відобразили в е-декларації 16 мільйонів готівкою (раніше їх не маючи), то “амністуюче” спеціальне декларування теж не ваша сильна сторона;

  • об’єкти, щодо яких зобов’язання з прибуткового податку вже визначено податковим органом у податковому повідомленні-рішенні, врученому (відправленому) до моменту подачі спеціальної одноразової декларації.

До якого моменту можна буде подати спеціальну декларацію?

Одноразове декларування має бути здійснене до 31 березня 2020 року шляхом подання декларації у податковий орган за місцем проживання.

Якщо ви декларуєте гроші, то повинні будете вказати найменування банку, в якому вони зберігаються, чи інше місце зберігання. А інформація про джерело походження грошей в декларації не вказується.

Важливо! До спеціальної декларації обов’язково, а не за бажанням, долучаються документи, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Ставки ПДФО при одноразовому декларування.

  • 5% від вартості раніше не декларованих доходів (активів);
  • 5% від вартості (суми) валютних цінностей за умови їх розміщення на рахунку в будь-якому українському банку перед подачею спеціальної декларації та умови їх зберігання (розміщення) там безперервно не менше року, починаючи від граничної дати подання спеціальної декларації (31.03.2020 року + 1 рік);
  • 10% від вартості (суми) валютних цінностей, якщо ви не хочете розміщувати гроші на рахунку в українському банку і “заморожувати” їх там на рік.

Тобто, законодавець пропонує вибір: хочете заплатити менше — покладіть гроші в український банк і не чіпайте їх рік, не бажаєте дати банку їх “прокрутити” — платіть більше.

Сплата ПДФО за вищевказаним ставками звільняє об’єкти від декларування податкових претензій держави (в частині ПДФО, військового збору та ЄСВ).

Коли не потрібно класти гроші на рахунок для їх легалізації?

Проектом передбачається і така можливість легалізації своїх грошей і активів. Для цього до подачі спеціальної одноразової декларації необхідно придбати облігації внутрішньої державної позики, розміщені Мінфіном. У цьому випадку на рахунку в банку потрібно буде розмістити різницю між сумою задекларованих у спецдекларації доходів і вартістю придбаних облігацій.

Крім цього, ще один “бонус”: якщо ви купуєте облігації державної позики, то до доходів, на які вони куплені, застосовується в два рази менша ставка ПДФО (2,5%, відповідно).

Що буде, якщо не подати спеціальну одноразову декларацію?

Проект передбачає, що всі повнолітні (станом на 01.01.2020) фізичні особи, які не побажали подати спецдекларації, вважаються такими, що підтвердили свої незадекларовані доходи (активи) у сумі 300 тисяч гривень.

З одного боку, до таких доходів претензій у держави немає.

Але з іншого, дана формулювання дозволяє вважати всіх тих, хто не подав спеціальну декларацію, порушниками податкового законодавства, що приховували свої доходи раніше. Тобто, проект навіть не передбачає ймовірності, що фізична особа все своє життя отримувала “білу” зарплату і декларувала інші доходи.

Що може перевіряти податкова, отримавши спеціальну декларацію і на що мають право фіскали?

Вартість задекларованих цінностей та активів шляхом залучення незалежного оцінювача.

Важливо! Податкове зобов’язання визначається саме на підставі такої оцінки. З урахуванням того, що проект не містить в собі положень про алгоритм дій у випадку незгоди платника з результатами оцінювання і, відповідно, з розміром визначеного на підставі оцінки зобов’язання, таке незгоду можна буде висловити шляхом оскарження податкового повідомлення-рішення в порядку статті 56 Податкового кодексу України.

Перевірка повинна бути проведена протягом 180 днів з дня граничного строку подання спецдекларації (31.03.2020 + 180 днів).

Потрібно розуміти, що проводячи “спецперевірку”, податківці матимуть право викликати для дачі пояснень, а ви будете зобов’язані з’явитися за таким викликом.

Дуже важливо! Податковий орган буде наділений правом вимагати від вас надання документів, які підтверджують відомості про об’єкти декларування. Якщо ці документи не будуть надані, вважається, що в декларації вказані недостовірні відомості.

У свою чергу, це є підставою для позбавлення права на спеціальне декларування.

Тобто, ви подали спеціальну декларацію, а значить вже підтвердили, що заробили гроші або актив в наслідок вчинення податкового правопорушення, але не можете претендувати на “амністію” і пільгові ставки. В силу цього, можна стверджувати, що відсутність документів про придбання активів і їх вартості і “розкриє” Ваші активи, і дасть можливість податковій обкласти їх ПДФО за загальною ставкою, а не пільговою. А при наявності підстав, і залучити до відповідного виду відповідальності.

Тому, до питання подачі спеціальної декларації потрібно підходити дуже виважено, проаналізувавши можливі ризики і розуміючи, що ваш вихід з тіні не за будь-яких обставин обійдеться в 5% від заробленого.


Точка зору автора може не співпадати з офіційною позицією редакції LegalHub