Кінець грудня — традиційний час підбивати підсумки, і редакція LegalHub вирішила виділити три найкращі та три найгірші події року для бізнесу.

Почнемо з тих, які можуть потішити.

Сталь, руда та кукурудза

Україна завершить 2021 рік із найвищим доларовим ВВП за всю історію — орієнтовно $195 млрд. За даними Світового Банку, доларовий ВВП України досягав найвищих значень у 2008 році — $179,8 млрд та у 2013 році — $183,3 млрд.

Основна причина зростання ВВП — рекордні обсяги експорту у першій половині 2021 року та реалізація програми «Велике будівництво» у другій. Зростання експорту пов’язані з подорожчанням сировинних товарів (сталі, руди, кукурудзи) на міжнародних ринках.

У другій половині року ціни на світових біржах почали знижуватися, але наспіла програма «Велике будівництво», яка хоч якось витягла економічне зростання.

2021 — рік рекордних зарплат

Розмір середньої заробітної плати в країні наприкінці минулого року становив 14179 грн, а у грудні цього року становитиме — 16500 грн. Безумовно, ринок праці підігріває не лише зростання економіки, а й від’їзд великої кількості кадрів на заробітки до країн Євросоюзу.

Наймасштабніший ремонт доріг

За два роки в Україні вдалося оновити та збудувати понад 14 000 км автомобільних доріг. Такого масштабного оновлення інфраструктури у країни не було ні за міністра Кірпи, ні напередодні Євро-2012.

Відповідно до соціологічної служби, рейтинг покращення стану доріг та їх активний ремонт протягом останніх двох років помітили 82% опитаних українців.

А тепер про погане. Є як мінімум три події, які серйозно затьмарили 2021 рік.

Зростання цін на газ у світі

Цього року ціна на газ у Європі досягла історичного максимуму і перевищила позначку $2150 за тис куб м. Після цього газ подорожчав й в Україні. Підприємства, які споживали в нашій країні природний газ, змушені були замінити його на інші енергоносії або зовсім зупинитися. Зростання цін на природний газ значно загальмувало в Україні економічне зростання у IV кварталі.

Законопроект № 5600

Обговорення законопроекту №5600 ще до його реєстрації у парламенті перейшло з економічної до політичної площини. Навесні його анонсували через зливи у ЗМІ як «антиахметівський», але після липневого першого читання, очевидно, прислухавшись до підказок політтехнологів, перейменували на «ресурсний». Мовляв, президент воює із усіма олігархами, а не з одними на користь інших. Виявилось, що автори законопроекту воювали з усім українським бізнесом.

Найбільше законопроект б’є по найбільшим українськими експортерами — Метінвесту, ArcelorMittal Кривий Ріг та Ferrexpo.

Підприємства поки що підраховують очікувані втрати після набрання чинності 5600, але вже зрозуміло, що вони будуть обчислюватись мільярдами гривень. По ланцюжку величезні втрати зазнають і металурги, які безпосередньо залежать від наших рударів. Сюди також варто додати прописане у цьому ж законопроекті триразове підвищення податку на викиди СО2 та на відходи гірничорудних підприємств, яке також дуже вдарить по галузі.

Але головне — норми законопроекту серйозно зменшують наші можливості конкурувати на світових ринках. У разі підвищення цін українські підприємства зароблять менше за конкурентів і, відповідно, скоротять інвестиції у свій розвиток. А коли ціни підуть униз, наш бізнес уже не зможе змагатись з іншими світовими експортерами через недофінансування виробництва.

Втім, це ще не все. Законопроектом запроваджено нову ухвалу — «мінімальне податкове зобов’язання» (МНО), що вдарить по привабливості землі для капіталовкладень. Передбачено зменшення мінімальної площі землі фермерського господарства з 2 до 0,5 га, тобто запроваджено так званий податок на город.

Змінено порядок оподаткування операцій із продажу об’єктів нерухомого майна. Це призведе до зростання цін на квартири, що й так подорожчали на 18-20%. Акцизний податок на алкогольні напої підвищиться на 5%, підвищиться вартість мобільного зв’язку.

Загроза війни з боку Росії

Про ймовірність повномасштабної війни на всій території України говорять уже всі: від іноземних ЗМІ та політичних діячів до українських медіа, політиків, офіційних осіб, бізнесменів та простих громадян на кожній українській кухні.

Питання, чи буде «велика» війна і що робити, якщо буде, обговорюється не лише на зборах у колективах, а й у сім’ях. Отже, виходячи з проведених опитувань, з’ясувалося, що насправді в Україні готуються до війни лише 30% бізнесменів, а 70% — ні.

Звичайно, за вісім років гібридної війни, яка для України не дуже відрізняється від справжньої, наше суспільство та бізнес так чи інакше звикли до думки, що одного разу війна може прийти й на всю територію України. Але рівень інформаційної ескалації зараз явно зашкалює, викликаючи різні процеси як у суспільстві, так і в бізнесі. 

Відкладені візити та зустрічі, відкладені інвестиції, відкладені заходи міжнародного рівня через загрози Росії, це те, з чим цього року зіткнулися практично всі підприємці.

Загалом, як бачимо, рік видався непростим та насиченим яскравими подіями.

А ми бажаємо всім читачам LegalHub, щоб усе добре, чим запам’ятався 2021 рік, продовжилося й у 2022. А поганого не сталося.

---