2021 рік був багатий на юридичні події та прийняття Верховною Радою важливих для країни законів. Найважливішими з них можна вважати такі:

IT

IT-індустрія є пріоритетною та однією з найбільш швидко зростаючих у країні. Можна сказати, що працівники IT-сфери – це справжні представники нового покоління та середнього класу. Кількість фахівців в Україні зросла на 16% за минулий рік і у 2021 р. перевищила 213 тисяч. Також зростає і експорт IT-послуг — він приніс в українську економіку за підсумками 2020 року понад $5 млрд і став найбільшою категорією експорту послуг у країні з показником частки 8,3%.

Загалом у період 2016-2020 років завдяки IT Україна отримала понад $16 млрд експортних надходжень до країни. Так, внесок IT з кожним роком збільшується та допомагає країні зміцнювати позиції на глобальному ринку технологій. Враховуючи це, у липні 2021 року Верховна Рада ухвалила закон про «Дія Сіті», а саме «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1667-IX, а під кінець року Президент підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1946-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 14 грудня 2021 року.

Таким чином, у 2022 році вже можливий запуск «Дія Сіті» для IT-індустрії, що має дати їй додатковий поштовх зростання. Хоча у самої індустрії немає єдиного позитивного чи негативного ставлення до нововведення, і лише час покаже ефект цього регулювання.

Для резидентів «Дія Сіті» будуть реалізовані такі податкові переваги:

• Вибір корпоративного податку, який сплачуватиметься, зокрема, податок на виведений капітал ННПК у ставці 9% або податок на прибуток, що сплачується у розмірі 18%;
• Введення спеціальних ставок для працівників IT-сфери та гіг-фахівців, а саме:
• Податок на доходи фізичних осіб ПДФО у розмірі 5%;
• Єдиний соціальний внесок ЄСВ у ставці 22 відсотки від законодавчо визначеної мінімальної заробітної плати;
• Військовий збір у розмірі 1,5%;
• Ліміт доходу: у разі якщо річний дохід спеціаліста становитиме понад 240 тисяч євро, розмір доходу, що перевищить цей ліміт, буде оподатковуватись на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків;
• Вводиться перехідний період для переходу з використання ФОП-моделі для використання гіг-контрактів та трудових контрактів. Передбачається, що з 2024 року витрати компаній-резидентів на платників єдиного податку, включаючи фізосіб-підприємців 3 групи, повинні становити не більше 50%. З 2025 року такі витрати мають становити не більше ніж 20%. Визначено, що обмеження до цього часу не застосовуватимуться. Крім того, передбачено, що оподаткування ФОП, які працюватимуть з резидентами «Дія Сіті», не зміниться і перебуватиме на рівні дійсних ставок;
• Встановлюється межа оподаткування податком на виведений капітал. визначено, що суми, що перевищують певний ліміт для платників ННПК, будуть оподатковуватись за ставкою 9%. Крім того, платники податку на прибуток будуть зобов’язані включати у фінансовий результат витрати на ФОП, які перевищать ліміт 20 відсотків;
• Компанії-резиденти, які сплачуватимуть податок на прибуток, працюватимуть з фізособами-підприємцями без обмежень навіть після 2025 року, якщо річний дохід таких компаній не більше 40 млн грн;
• Застосовуватиметься нульова ставка 0% на дохід фізичних осіб як дивіденди, що нараховуються компанією-резидентом, за умови, що такі дивіденди виплачуються не частіше, ніж 1 раз на 2 роки;
• ангельські інвестиції — запроваджено податкову знижку з ПДФО на суму, яку буде інвестовано в українські стартапи.

Крім спеціального податкового режиму закон дозволяє новий тип трудових відносин (GIG контракти), можливість положень про не конкуренцію, захист IP, та використання англійського права у низці правовідносин.

Запуск ринку землі

Хоча сам основний закон про ринок землі було прийнято ще у березні 2020 року (Закон № 552-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення”) фактично запуск ринку землі стався з 1 липня 2021 року, як було передбачено цим Законом.

З літа минулого року Українці отримали можливість вільно купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення хоч і в обмежених обсягах:

• фізичні особи до 2024 року мають право придбати землі сільськогосподарського призначення, але не більше 100 га на одного;
• з 2024 року таке право матимуть юридичні особи, але до 10 тис. га;
• також закріплюється переважне право для орендарів на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

У практиці спочатку запуску ринку землі був легкий хаос і «перевантаження» нотаріусів та реєстрів. З’явись кілька сервісів та додатків, які пропонують землю на продаж. Станом на кінець грудня 2021 року в Україні зареєстрували 77 880 тисяч угод щодо купівлі-продажу землі на загальну суму близько 3,4 млрд грн, а загальна площа проданої землі склала 198 480 гектарів. До речі, найбільший агрохолдинг України – UkrLandFarming Олега Бахматюка обробляє 570 тис. га землі, тобто вдвічі більше, ніж купили за півроку громадяни України.

Найвища ціна гектара за землю виявилася у Львівській області – 128,7 тис. грн. Найдешевша земля опинилася на Кіровоградщині, де за гектар просили 6,07 тис. грн.

Правосуддя та судова реформа

Верховна Рада 14 липня 2021 року в другому читанні і в цілому ухвалила закон про реформу Вищої ради правосуддя № 5068, яким передбачається реформа процедури відбору членів Вищої ради правосуддя, а у складі ВРП передбачається створення нового інституту – автономного підрозділу дисциплінарних інспекторів, які попередньо будуть розглядати скарги на суддів.

Як ми пам’ятаємо, це не перша спроба створити орган «перевірки» Ради правосуддя. Три роки тому, у 2019 році було прийнято закон 193-IX, який створював Комісію з питань доброчесності та етики, який і мав провести оцінку діяльності членів Ради правосуддя. Але 11 березня 2020 року Конституційний Суд визнав низку положень закону 193-IX такими, що не відповідають Конституції.

На відміну від першої спроби у законі № 5068, 2021 року Етична рада утворитися у складі
трьох представників Ради суддів України та трьох міжнародних експертів, рекомендованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері протидії корупції.

У листопаді 2021 року Етична рада була сформована. ЇЇ членами стали: суддя Верховного Суду в Касаційному кримінальному суді Лев Кішакевич, суддя Київського апеляційного суду Юрій Трясун, суддя Східного апеляційного господарського суду у відставці Володимир Сиверин, суддя Верховного Суду штату
Массачусетс у відставці Роберт Корді, суддя Апеляційного суду Англії та Уельсу у відставці сер Ентоні Хупер, колишня Генеральний прокурор Естонської Республіки Лавлі Перлінг.

Також у 2021 році був прийнятий Закон про внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та деякі закони України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» (законопроект № 3711-д від 29.01.2021), імплементуючий рад нововведень із системою роботи судів.

Податкова амністія та деофшоризація

15 червня 2021 року Президент підписав Закон №1539-IX, ухвалений Верховною Радою, який запускає так звану податкову амністію.

Протягом одного року, з 1 вересня 2021 р., до 1 вересня 2022 р., українці зможуть розкрити свої активи,
з яких раніше не сплачувались податки та заплатити «по дисконту». Закон не стосується держслужбовців та політиків з 2005 року (відповідно ні олігархи, ні держслужбовці меншого рангу не зможуть легалізувати свої доходи).

Розмір податку, який потрібно заплатити, щоб легалізувати свої статки, залежатиме від того, де перебуває актив (в Україні чи за кордоном), оплата відразу або з розстрочкою на 3 роки, або з інвестицією в ОВДП.

Основна ставка податкової амністії становить 5%. За цією ставкою можна легалізувати гроші, покладені на спеціальний рахунок у банку, нерухомість, автомобілі та інше рухоме майно, що знаходяться на території України. Сплату можна розбити на три роки, але за ставкою 6%. Для активів за кордоном – ставка 7%, але якщо декларування відбувається після 1 березня 2022 року, ставка зростає до 9%. При розстрочці сплати на 3 роки ставки зростуть до 9,5 та 11,5% відповідно.

Це, звичайно ж, вигідніше за 18% +1,5% військового збору. Але найвигідніші умови амністії
передбачені, якщо декларант придбає за кошти ОВДП, що амністуються, з терміном обігу 365 днів без можливості дострокового погашення, з яких можна буде заплатити всього 2,5% податку (або 3% при розстрочці сплати на 3 роки).

За період з початку амністії – 1 вересня до кінця 2021 року – українці задекларували активів вартістю понад 1 мільярд, а сума задекларованих до сплати податків становила 68,6 млн грн.

Також, нагадаємо, що з 1 січня 2022 року набрав чинності Закон України №466-IX від 16 січня 2020 р., який передбачає розкриття резидентами України КІК (Контрольованих Іноземних Компаній).

Можна дійти висновку, що держава використовує метод «батога і пряника», даючи можливість по податковій амністії доплатити податки, а якщо ні, – отримавши інформацію про офшори та з іноземних
банків (планується з 2023 року) застосовуватиме батіг. Такий політичний підхід підтвердив у 2021 році і міністр фінансів, який заявив, що після податкової амністії Податкова служба перевірить усі доходи фізосіб з 1995 року.

«Умовно кажучи, якщо існує факт купівлі великого об’єкту нерухомості, при цьому задекларованих доходів немає, і амністію людина не проходила, тобто вона не показала своїх реальних доходів, з яких чомусь не були сплачені податки… Наслідком цього буде те, що у Податкової є право
донарахувати суму несплачених податків», – заявив очільник Мінфіну.

Деолігархізація та санкції

5 листопада 2021 року Президент підписав закон «Про деолігархізацію». Він забезпечує правові рамки для відокремлення великого бізнесу від політичної боротьби та обмеження деструктивного впливу олігархічних інтересів на економічне життя України.

BBC коментує: вже сама назва проєкту закону – “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним з надмірним впливом осіб, які мають значну економічну чи політичну вагу в суспільному житті (олігархів)” – свідчить про те, що Президент ставиться до олігархів, як до загрози, і хоче обмежити їхній вплив.

Однією з ознак олігархів, згідно із законопроєктом, є вплив останніх на ЗМІ, а ключова роль у боротьбі з олігархами відводиться підконтрольному президенту РНБО.

У 2021 році РНБО відзначилася запровадженням ще одного юридичного прецеденту: практикою запровадження санкцій проти своїх громадян України (замість, наприклад, пред’явлення їм звинувачень за Кримінальним кодексом), чого раніше не практикувалося.

---