Законодавство, а саме Кодекс України з процедур банкрутства (Кодекс), передбачають так звану спрощену реструктуризацію боргів фізичної особи. Така спрощена процедура не застосовується для всіх боржників, має певні особливості та строки застосування.

Спрощена реструктуризація застосовується протягом 5 років з дня введення в дію Кодексу (з 21.10.2019 року) за наявності заборгованості фізичної особи перед одним кредитором, що виникла до дня введення в дію Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири (житлового будинку), що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (батьки, чоловік або дружина, діти). 

Тобто, якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об’єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, то такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність із відповідним планом реструктуризації.

Заява подається боржником до господарського суду із врахуванням вимог Кодексу та Господарського процесуального кодексу України щодо категорії таких заяв. При цьому, боржнику не потрібно здійснювати авансування винагороди керуючому реструктуризацією, що заощаджує значні кошти боржника.

В цій категорії справ досить важливим документом є план реструктуризації. Оскільки план, який відповідає вимогам такої реструктуризації та Кодексу вважається підтриманим забезпеченим кредитором у частині вимог такого кредитора.

На особливості та строки реструктуризації впливає площа нерухомості (квартири чи будинку), обтяженої іпотекою. Якщо площа квартири не перевищує 60 кв.м. (для будинку – не перевищує 120 кв.м.), то строк реструктуризації становить 15 років. Якщо площа є більшою – строк реструктуризації становить 10 років.

Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора визначаються в національній валюті за курсом, встановленим НБУ на дату відкриття провадження. Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Кредитору варто бути готовим до того, що до розміру вимог не включаються штрафні санкції та пеня, а залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню), що здійснюється після повного виконання зобов’язань боржником за реструктуризованим зобов’язанням.

Окремо варто зазначити, що боржник та забезпечений кредитор за погодженням можуть встановити в плані реструктуризації або мировій угоді інші умови та порядок погашення вимог забезпеченого кредитора, за умови, що вони є не гіршими для інтересів боржника, ніж ті, що встановлені нормами Кодексу щодо такої реструктуризації.

Затвердження плану відбувається на підготовчому засіданні господарського суду, яке також проходить у спрощеному варіанті, оскільки не застосовується загальні правила затвердження плану реструктуризації боргів боржника, які передбачені статтею 126 Кодексу. За результатами розгляду на підготовчому засіданні господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації.

З дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог згідно з умовами такого плану. По закінченню реструктуризації, боржник повинен надати суду звіт про виконання плану реструктуризації боргів.

За результатами розгляду звіту та за відсутності скарг кредитора – суд постановляє рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв’язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів. 

Не дивлячись на простоту такої процедури, боржнику слід бути готовим до того, що невідповідність поданої заяви вимогам Кодексу, умовам реструктуризації, недоліки плану реструктуризації чи його не виконання буде причиною відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або її закриття.

---