Новим героєм серії інтерв’ю LegalHub з очільниками юридичних департаментів найбільших українських компаній став директор з правового забезпечення «Київстар» Олександр Гоцуленко. До чого призводить недофінансування судів, чому законодавство про захист інвестицій викликає занепокоєння та як податкова порушує правила під час проведення перевірок — далі в матеріалі.

— В Україні вже кілька років проходить судова реформа. Як ви оцінюєте її результати? Що дійсно вдалося змінити на краще, а де ще потрібні зміни?

О.Г.: У рамках судової реформи, що проводиться останні декілька років в Україні, відбулися позитивні зміни: прийнято в нових редакціях ряд процесуальних кодексів (цивільно-процесуальний, господарсько-процесуальний, кодекс адміністративного судочинства), зроблено кроки в запровадженні системи електронного судочинства, реформовано суди на рівнях першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Закладено багато прогресивних новацій, які можуть покращити стан вітчизняного судочинства. В основному ідеї щодо реформування судової системи були слушними та спрямованими на пришвидшення розгляду судових справ, покращення доступу до судочинства, оптимізацію оскарження, можливість віддаленого контактування з судами, доступу до справ без необхідності приїзду до суду, проведення судових засідань у режимі відеоконференцій тощо. На практиці ще далеко не все вдалося реалізувати так, як би хотілось, але тренд обнадіює.

Водночас протягом останнього року помітно скоротилося фінансування судів, що негативно позначилося на інформуванні учасників судових справ про призначені судові засідання та направленні судових рішень. Також є ознаки кадрового голоду в судовій системі, часті зміни суддів у процесі розгляду судових справ в окремих судах істотно подовжують розгляд справи, яку починають розглядати заново. Система електронного судочинства потребує подальшого розвитку та впровадження, не всі суди обладнані технічними засобами для забезпечення участі в судових засіданнях у режимі відеоконференцій, хоча через пандемію кількість судових засідань саме в такому режимі за останній рік істотно зросла.

Залишається проблема достатньо великої кількості судових рішень із діаметрально протилежними висновками суду при схожій диспозиції розглядуваних справ, що не сприяє стабільності та передбачуваності судової системи. Останні рішення Конституційного Суду України також викликають ряд дискусій у юридичній спільноті.

Окремо зауважу, що відсутність реального та ефективного судового контролю за станом виконання судових рішень органами виконавчої служби та приватними виконавцями негативно впливає на строки та повноту виконання таких рішень. Цю сферу неодноразово реформували, але відчутного позитивного ефекту від таких реформ, на жаль, немає.

— Як оцінюєте законодавче поле, у якому працює ваша компанія? Воно вас влаштовує сьогодні чи потребує змін? Що варто було б змінити?

О.Г.: Останнім часом зміни в законодавстві відбуваються все швидше, і це дає надію, що багато вад та лакун у ньому буде усунуто в близькому майбутньому. Адже наразі, на жаль, ми живемо та працюємо в умовах системних проблем як у самому законодавстві, так і в його правозастосуванні в багатьох сферах, зокрема, у сфері доступу до інфраструктури, оренди комунального та державного майна, трудових відносин. Ці проблеми не дозволяють українському бізнесу бути твердо впевненим при побудові своїх бізнес-моделей та стратегічних планів розвитку. Регулярно ми зіштовхуємося з різним тлумаченням законодавства з боку регуляторних органів та різним його застосуванням судами.

Певне занепокоєння викликає законодавство про захист інвестицій, яке вже давно не відповідає сучасним вимогам. Компанії здійснюють мільярдні інвестиції в економіку держави, але інструменти захисту або повернення таких інвестицій на національному рівні, м’яко кажучи, не ідеальні. Міжнародні ж арбітражні процеси щодо захисту інвестицій розтягуються на роки та потребують суттєвих фінансових витрат.

Досить суперечлива ситуація зі взятим країною курсом на дерегуляцію. З одного боку, ми отримуємо такі прогресивні законодавчі зміни, як відміну ліцензування деяких видів господарської діяльності, а з іншого боку, наприклад, бачимо намагання держави імперативно нав’язати телеком-галузі жорсткі норми та параметри якості при наданні послуг без урахування технічних та ресурсних можливостей учасників телеком ринку.

Одночасно хочу відмітити суттєві зміни до кращого в податковому законодавстві та законодавстві, що регулює санітарно-епідеміологічні вимоги. Одразу після нового року Президентом був підписаний новий та прогресивний Закон «Про електронні комунікації», який розширює можливості операторів щодо надання телекомунікаційних послуг, регулює питання спільного використання операторами інфраструктури, запроваджує принцип технологічної нейтральності використання радіочастотного ресурсу, який було запроваджено в  ЄС ще 5-7 років тому. Тепер справа за прийняттям низки підзаконних нормативно-правових актів, які будуть конкретизувати та деталізувати положення вказаного закону.

Також з нетерпінням чекаємо на прийняття нового трудового кодексу, адже багато положень у чинному КзПП, прийнятому ще в далекому 1971 році й зміненому з тих пір близько 150 разів, є пережитком минулого. Вони заважають розбудові сучасного й ефективного бізнесу в нашій країні.

Отже, можна сказати, що в Україні очевидно вбачається позитивна тенденція вдосконалення законодавчого поля, але є ще багато такого, що потребує доопрацювання та покращення.

— Наскільки чинне українське законодавство захищає права власності найбільших компаній? Що варто було б змінити, щоб забезпечити стовідсотковий захист активів від рейдерських атак в Україні?

О.Г.: Для пересічного громадянина рейдерство здебільшого асоціюється із захопленням об’єкта нерухомості або бізнесу за допомогою кількох десятків міцних чоловіків спортивної статури. Але ж фізичному захопленню завжди передує незаконна реєстраційна дія, проведена державним реєстратором у державних реєстрах. В основі рейдерства лежать недоліки та прогалини в законодавчому регулюванні правовідносин щодо реєстрації відомостей про право на майно.

Відповідаючи на питання, наскільки законодавство захищає право власності юридичних осіб, необхідно відмітити, що на сьогодні ситуація суттєво покращилася з точки зору захисту корпоративних прав, чому сприяло підписання Указу Президента «Про заходи щодо протидії рейдерству» й прийняття та набуття чинності Закону №1056-1, який встановив ряд дієвих антирейдерських запобіжників, зокрема:

• так звані акредитовані суб’єкти позбавлені повноважень у сфері державної реєстрації. Згідно зі статистикою, представники підприємств здійснювали близько 95% рейдерських захоплень у державних реєстрах;
• доступ реєстраторів до державних реєстрів здійснюватиметься шляхом багатофакторної аутентифікації;
• запроваджено механізм одночасного посвідчення документа й державної реєстрації прав;
• підвищено санкції за порушення, допущені в сфері державної реєстрації.\

Ще більше покращити ситуацію й підвищити захист від можливості рейдерських захоплень може впровадження е‑нотаріату. Електронний нотаріат дозволить забезпечити юридичну силу та достовірність документів за допомогою одночасного проставляння на електронному документі разом із електронним підписом нотаріуса спеціальної мітки з інформацією про конкретний час виконання нотаріальної дії.

— Як ви оцінюєте взаємодію з податковою останнім часом? Вона стала кращою чи ускладнилася? Як можна було б поліпшити?

О.Г.: Із податковою службою юридичний департамент Київстара взаємодіє, здебільшого, у рамках податкових перевірок та оскаржень у судовому порядку їх результатів. Є певні маркери, що практика окремих судів у певних категоріях податкових спорів у 2020 році змінилася більше на користь податкової служби, ніж на користь платників податків. Також під час перевірок працівники податкової служби не завжди дотримуються встановленого законом порядку їх проведення, незважаючи на те, що цей фактор може бути слушним доводом для скасування результатів такої перевірки в судовому порядку. Незважаючи на те, що Київстару достатньо ефективно вдається захищати свої інтереси в податкових спорах у судах, я прихильник ідеї, що з метою покращення взаємодії між податковою службою та бізнесом слід впроваджувати та розвивати прозорі та ефективні медіаційні процедури.

— Як оцінюєте поведінку правоохоронних органів? Наскільки вони останнім часом коректно поводяться по відношенню до бізнесу? Чи потрібна їх глобальна реформа?

О.Г.: Загалом особливих змін за останній рік у поведінці правоохоронних органів відмітити не можемо. Слідчі дії правоохоронними органами проводяться у відношенні ПрАТ «Київстар» на регулярній основі, як правило, мова йде про тимчасовий доступ до речей та документів на підставі ухвал слідчих суддів – тобто запити на абонентську інформацію. При цьому в нас немає претензій щодо коректності поводження правоохоронних органів.

— Розкажіть про те, як змінилася робота вашого юридичного департаменту останнім часом у зв’язку з карантином і кризою?

О.Г.: Із кінця першого кварталу минулого року наша компанія здебільшого перейшла на дистанційний режим роботи. Не став винятком і юридичний департамент. Спочатку було дуже незвично: незважаючи на те, що протягом декількох останніх років компанія практикувала дистанційну роботу більшості працівників раз на тиждень, усе ж таки повний перехід на дистанційну роботу потребував пристосування та відчутних зусиль для налагодження взаємодії як усередині департаменту, так і з іншими підрозділами компанії. Але врешті нам вдалося налагодити ефективну роботу, успішно працюємо в новому форматі й навіть отримали визнання – юридичний департамент Київстар було визнано одним із 5 найкращих в Україні юридичних департаментів державного та приватного сектору в рамках незалежного національного рейтингу LIGA ZAKON AWARDS 2020. І я дуже хочу подякувати кожному члену моєї команди за самовідданість, професіоналізм і той результат, який вони досягають кожного дня, стоячи на захисті прав та інтересів рідної компанії.

---