Місія Міжнародного валютного фонду розпочала роботу в Україні для перегляду угоди співпраці stand-by. Глава Національного банку Кирило Шевченко впевнений, що з МВФ вдасться домовитися.
Про високі шанси на переговорах Telegram-каналу LegalHub.online повідомило також джерело в Міністерстві фінансів.
За словами нашого співрозмовника в Офісі президента, добре знайомого з картиною переговорів, домовитися про продовження фінансування буде практично нереально.
Ключова мета, яку переслідує українська сторона у якості підсумків місії Фонду — це staff level agreement між МВФ та керівництвом України.
Україну цікавить тільки SLA, тому що це відкриє дорогу до фінансових ринків для запозичень. Але, МВФ ніякої SLA укладати не готовий тому, що ще з минулого SLA Україна не виконала майже нічого, а багато чого спеціально порушила.
Тому МВФ дуже напружено обговорює з українською стороною бюджет на 2021 та 2022 роки, який у Фонді все ще вважають незбалансованим.
Що конкретно хвилює місію? За словами співрозмовника в Офісі президента, є три основних питання.
Питання перше — антикорупційна політика. Тут і накат на главу Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, і рішення Конституційного суду України про скасування ряду положень антикорупційного законодавства. Виходить, що за останній час було скасовано ряд ключових рішень, прийнятих ще за президента Петра Порошенка під тиском міжнародної спільноти.
Читайте також:
- Влада відчайдушно намагається вирішити проблеми з МВФ — джерело
Питання друге — фінансова стабільність Укрпошти, яка викликає питання. Нагадаємо, що компанія хоче стати найбільшим в країні банком, не маючи для цього відповідних ресурсів. У разі кризи таке рішення може обернутися істотними проблемами для бюджету. Щоб рятувати клієнтів Укрпошти доведеться витрачати державні кошти, що не влаштовує Фонд.
Нарешті, питання третє, одне з найважливіших, — претензії з боку МВФ до незалежності НБУ. Цьогоріч президент Володимир Зеленський завдав по цій незалежності найсильніший удар. Спочатку, довівши справу до відставки ексглави установи Якова Смолія, а потім, поставивши на чолі регулятора лояльного собі Кирила Шевченка. Який вступив ще більш сумнівно, повністю перекроївши повноваження правління Нацбанку, усунувши всіх не лояльних собі та главі держави людей.