Навіть після прийняття закону про українську мову досі точно невідомо, хто конкретно та яким чином нестиме відповідальність за його порушення. 

Мовний закон в Україні подолав нескінченно довгий шлях, перш ніж його нарешті прийняли. Законопроект “Про забезпечення функціонування української мови як державної” ухвалено Верховною Радою у першому читанні ще у жовтні 2018 року. Парламент почав розглядати  документ 28 лютого 2019 року та вніс за час розгляду 2082 поправки.

25 квітня, здавалося б, надважливий для громадськості Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” прийнято. Ми були певні – тепер у нас є обов’язки відносно рідної мови та грамотно і досконало врегульована законотворцями сфера відповідальності за порушення закону.

Зазначимо, що станом на 26 квітня 2019 року повного тексту закону з внесеними до нього правками у доступі немає. Проте, одна з ініціаторок законопроекту, народна депутатка від “Самопомочі” Ірина Подоляк у інтерв’ю Громадському розповіла, що порушники закону про українську мову не нестимуть кримінальної відповідальності, як це спершу пропонувалося поправками. Тобто спроба запровадити відповідальність за порушення була. Проте відповідний пункт в ході розгляду поправок до законопроекту прибрали.

“Кримінальна карність з цього закону прибрана. Так само там була норма про настання юридичної відповідальності — ну немає такої відповідальності, як юридична, тому це теж було прибрано”, — заявила Ірина Подоляк

Норми мовного закону, як зазначила Ірина Подоляк, почнуть діяти в Україні лише через три роки. Першою санкцією за порушення вимог закону стане попередження. У випадку, якщо людина/компанія/установа протягом року знову порушуватиме закон, то вона отримає штраф (про штраф буде зазначено в отриманому попередженні).

Не встигли народні обранці проголосувати за прийняття закону, як депутати фракції Опозиційного блоку у Верховній Раді зареєстрували два проекти постанови щодо скасування уже ухваленого мовного закону.

Авторами проекту Постанови є Олександр Вілкул та Вадим Новинський. Окрім того, Вілкул зазначив, що Опоблок має намір звернутися до Конституційного суду.

“Я вважаю, що цей закон антиконституційний. Він порушує як мінімум дві статті Конституції. Ми зараз заблокували його підписання своїм проектом постанови”, – заявив Олександр Вілкул 

Заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко зазначила, що депутати від Опозиційного блоку справді зареєстрували постанову про скасування голосування за мовний закон.

Історія “мовного” законодавства в Україні

Державний статус української мови гарантований головним законом держави – Конституцією України. Проте розставити усі крапки над “і” стосовно використання мови у багатоманітті суспільного життя все ж має конкретний закон.

До 2012 року українським так званим законом про мову був документ радянських часів “Про мови в УРСР”. У 2012 році Верховна Рада ухвалила парадоксальний Закон “Про засади державної мовної політики” (більш знаний у народі як “мовний закон Ківалова-Колесніченка”). Цей документ дозволяв говорити замість державної мови регіональною – тобто тією мовою, якою володіє понад 10% населення регіону. Так, закон фактично обмежив вживання української мови навіть у порівнянні з радянським законом, і невпинно провокував русифікацію.

Як регулюється мовне питання у світі

У багатьох країнах світу знати державну мову та говорити нею – обов’язок кожного, хто є корінним мешканцем, або приїхав жити, навчатися, працювати.

Ось, наприклад, в Естонії за незнання естонської мови штрафують. Тих, хто за рік не вивчив державну мову, очікує штраф у розмірі 70 євро.

У 2017 році у Латвії Центр державної мови оштрафував мера міста Даугавпілса Ріхардса Ейгімса за недостатні знання латиської мови. Перевірка показала, що мовні навички мера недостатні для виконання службових обов’язків. Політику наказали за півроку вивчити державну мову.

За недостатнє знання або невикористання державної мови у Латвії мінімально штрафують на 25 латів (50 доларів), максимально — на 200 латів (400 доларів). Грошова пеня нараховується й за продаж товарів без перекладу латиською мовою маркування, інструкцій, гарантійних документів/техпаспорта.

У законі Литовської республіки “Про державну мову” закріплено обов’язок володіти литовською мовою для службовців, чиновників, поліцейських, установ зв’язку, транспорту, здоров’я і соціальної безпеки.

У Польщі діє закон “Про польську мову”, яким захищається та популяризується у світі польська мова. Усі назви товарів і послуг, пропозицій, гарантійних умов мають надаватися виключно польською мовою.

Закон про про використання державної мови діє і у Франції. Лише французька мова обов’язкова для позначень, оголошень на вулицях і у громадському транспорті, інструкцій до товарів, реклами.

До речі, парламент Киргизстану ще у 2012 році вирішив штрафувати держслужбовців за незнання державної мови.

У США поліція штрафує тих, хто не може відповідати на запитання англійською. У більшості випадків це стосується трудових мігрантів. Проте таку урядову політику можна вважати певною мірою регулюванням мовного питання у державі. Поліція часто виписує штраф такого змісту: “No communication – 1000$”. Це значить, що, поставивши людині кілька запитань, поліцейські не змогли порозумітися з нею, зокрема, через її незнання англійської мови. Тому, якщо не можеш говорити державною мовою, плати серйозний штраф.

Тож, з огляду на світову практику, ми, українці, сподіваємося, що наш новий закон гідно захищатиме українську мову, а його порушники таки нестимуть справедливе покарання – як адміністративне, так і кримінальне.

Детальніше про положення документу LegalHub писали у огляді прийнятого історичного закону про українську мову.

Нагадаємо, нещодавно Петро Порошенко підписав історичний указ щодо Європейської та Євроатлантичної інтеграції.

---