Більшість призначених для користувача угод в інтернеті недоступні для розуміння відвідувачам сайтів. До такого висновку прийшли два професори права з Нової Зеландії і Ізраїлю, які проаналізували юридичні тексти, розміщені на найпопулярніших інтернет-ресурсах США, повідомляє Legal.Report.

Автори дослідження вивчили 500 угод, які користувачі зобов’язані укладати для доступу до інтернет-ресурсів, в тому числі документи таких гігантів, як Google, Facebook, Amazon, Uber і Airbnb. Для оцінки текстів вчені використовували популярні тести Флеша-Кінкейда. Згідно з висновками, індекс легкості читання 99,6% угод виявився нижче допустимого для офіційних документів.

Це означає, що зміст практично всіх онлайн-контрактів недоступнтй для розуміння пересічним споживачам.

The_Duty_to_Read_the_Unreadable

Дослідники відзначили не тільки надто академічну мову угод, але і їх перевантаженість складними синтаксичними конструкціями. В 70,4% текстів використовувалися речення довжиною понад 25 слів, офіційного стандарту для “простої” англійської. Рекордсменом стало речення з 161 слів, яке виявилося в угоді одного з розробника відеоігор.

На думку дослідників, назріла очевидна необхідність виробити єдині вимоги до чернеток користувальницьких угод. Вони також вважають, що вагомий внесок в цей процес можуть внести суди, наприклад, визнаючи контракт недійсним через його нечитабельності.

Нагадаємо, що у США необдумана згода судді на дружбу в Facebook з позивачем призвела до скасування судового рішення у цивільному спорі в апеляції.

---