Фото: Telegraf
У січні український бізнес зіткнувся з кризою, викликаною загрозою військових дій у країні. За кілька днів річні ставки по ОВДП досягли 20%. Україна виявилася відрізаною від можливості додатково позичати гроші, а головне ті, хто володів облігаціями, вирішили позбутися їх, що призвело до відтоку капіталу.
В результаті, став зміцнюватися долар та просіла гривня. Була й безліч інших цікавих тенденцій. Зокрема попит на квартири у Києві та Сході країни став знижуватися, а виріс він у Львові та на Закарпатті.
Як усі ці події впливають на бізнес? І що взагалі робити підприємцям у цих умовах? Про це LegalHub розповів інвестиційний банкір Сергій Фурса.
— Яке ваше відношення стосовно розмов про те, що буде якийсь напад на Україну та більш активні військові, ніж зараз? Буде чи ні? І наскільки взагалі великий ризик цього?
С.Ф: Ризик є. Ми просто не можемо розуміти, що відбувається в голові у Путіна. Але те, що він намагається шантажувати Захід — факт. Тому ми маємо бути готові до найгіршого сценарію, якщо його шантаж перейде в активну фазу. Водночас те, як голосно західні партнери озвучують ці сценарії, роблять їх реалізацію менш можливою.
Так працює. Як тільки ви назвали страх, його стає менше. Як тільки ви озвучили той сценарій, який теоретично може використати Путін, він вже не може його використати. Тому вони наставляють червоні прапорці, як навколо вовка, показуючи, що ми готові до будь-чого. А Путін немає стратегічного мислення, він мислить тактично. Якщо він бачить, що є опір, він не піде туди далі. Він зробить крок, а потім не буде робити другий, третій, четвертий. Тому я дуже позитивно ставлюся до цього галасу. Тому що цей галас створює набагато менші ризики, ніж його відсутність.
— Що ви порекомендуєте з точки зору грошей людині середнього класу, у кого є якісь збереження, що робити зараз? Потрібно купувати долар чи потрібно знімати гроші з банківського рахунку, чи не потрібно? Що робити?
С.Ф: Найгірше рішення з точки зору грошей — це панікувати, бо паніка завжди приносить збитки. Тому я думаю, що найкраще рішення зараз — просто нічого не робити.
— Що відбувається з економікою? Як ці чутки про війну на неї зараз вплинули? І як це вплине на широкий загал людей?
С.Ф: Поки що вплив обмежений. Ми бачимо його через курс гривні. І ця девальвація теоретично створить нам проблеми з більшим зростанням цін в середньостроковій перспективі. Водночас у довгостроковій перспективі ми маємо розуміти, що в Україні зачинений доступ до зовнішніх ринків. Ми не можемо запозичувати. І на внутрішньому ринку запозичення так собі йдуть. Тому цьогоріч Україна має розуміти, що буде обмежений доступ до фінансування. А отже, критично важливим є співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, перш за все, Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Якщо ми будемо співпрацювати, робити реформи, то пройдемо цей рік без якихось значних потрясінь для економіки. І навіть поки що базовий сценарій передбачає збереження економічного зростання. Але він не передбачає якоїсь агресії з боку Путіна, локальної чи великої. Він передбачає, що Україна буде рухатись згідно зі здоровим глуздом, тобто у співпраці з МВФ. І, таким чином, зможе фінансувати як дефіцит бюджету, так і рефінансувати старі борги.
— Що це означає на практиці, ці проблеми із позиками й те, що нам потрібно зараз більше працювати з МВФ та іншими структурами, для України?
С.Ф: Насправді позитивні речі. Ми маємо нарешті розпочати боротьбу з корупцією. Питання, перш за все, буде в призначенні антикорупційного прокурора. Ми маємо просуватись по судовій реформі. Це ті ключові проблеми, які зараз є у співпраці України з МВФ. І плюс, ми маємо не робити дурниць. Насамперед це стосується збереження без змін політики Національного банку, що також дуже важливо у поточних умовах. І інші речі, які іноді ми виробляємо, руйнуючи реформи.
Тому не руйнувати реформи, які були вже зроблені, вибудовувати інститути, боротьба з корупцією і верховенство права.
— Що стосується курсу долара. Чому він зараз змінюється, чому гривня стає слабшою? І що буде найближчим часом?
С.Ф: Економічних причин для падіння курсу немає. Це суто психологічні фактори. Панічні настрої, перш за все, західних інвесторів на фоні чуток про початок війни. Спочатку почали продавати іноземці, виходити з державних цінних паперів. Зараз до них долучилися експортери та імпортери. Експортери просто притримують валютну виручку, імпортери намагаються купити якомога більше зараз.
Це суто психологічний аспект. І якщо не буде подальшої ескалації, то курс заспокоїться і ми можемо побачити певне укріплення гривні. Проте зараз все, що буде з курсом гривні, залежить від того, що в голові Путіна. Продовжиться якась ескалація, продовжаться якісь російські ультиматуми, це знову викликає приступи занепокоєння в інвесторів і тиск збережеться. Якщо цього не буде, то тиск зникне і гривня повернеться до більш економічно обґрунтованих рівнів.
— Стосовно росту цін та інфляції. Чому це відбувається? І чи повинен щось робити Нацбанк, щоб це якось зупинити?
С.Ф: По-перше, Нацбанк це робить. НБУ підвищує облікову ставку і проводить абсолютно правильну політику, дотримується канонів кращих центральних банків світу. Чому відбувається інфляція. Це переважно імпортована інфляція. Це інфляція долара, це результат тих дуже великих сум, які були надруковані у США.
Ми знаємо це по українській історії. Якщо в Україні ми сьогодні друкуємо багато гривні, то післязавтра у нас гіперінфляція. У Штатах часовий лаг більше, але той самий процес відбувся. У США наразі найбільша інфляція за 40 років. Ми цю інфляцію імпортуємо. Причина не в Україні, тому де-факто боротись дуже важко. І ми можемо мати справу лише з її наслідками.
— Що підприємцям робити зараз, щоб бути готовими до непередбачуваних речей? Чи потрібно зараз брати кредити, що робити зі своїми стратегіями, розвитком?
С.Ф: Я думаю, бізнесу треба поводитись так, як він і планував поводитись до цієї історії. Поки що значного впливу на економіку вона не має. І кожен бізнесмен сам може визначити певні ризики, які для нього з’являються. Але якось змінювати суттєво стратегію на даному етапі немає сенсу.
— Якщо військові дії все ж таки починаються, що людям робити стосовно грошей?
С.Ф: Тут кожен має вирішувати для себе. Якщо ви думаєте, що Київ будуть бомбити, якщо ви закладаєте це як основний сценарій, так — ви маєте заховати ваші гроші десь в іноземному банку. Але це не базовий сценарій. Тому зараз радити щось на кшталт, якщо буде щось, не потрібно. Це зайвий раз роздмухувати паніку.
— Чи буде цього року якесь економічне зростання, або економічна криза?
С.Ф: Якщо зовнішня кон’юнктура не зміниться, то базовий сценарій передбачає економічне зростання. Як тільки все заспокоїться, як тільки перестане сіпати національну валюту, ми побачимо той самий процес в економіці, який ми бачили до цього.
Бізнес поки що налаштований досить оптимістично. Ба більше — ми зараз бачимо, що коли продають іноземні інвестори ті самі українські єврооблігації, український бізнес готовий їх купувати. Це визначає настрої бізнесу, а настрої бізнесу визначають його політику. І тому вони будуть стимулювати економічне зростання.
Знову ж таки, якщо немає якогось великого заворушення, якщо напруга спаде найближчі кілька тижнів-місяць, то економічне зростання буде.
— Питання стосовно цін на газ. Я вчора говорив з одним з трейдерів, він говорить про те, що одна з речей, яка рухає ціни на газ, це те, що досі не працює Північний потік-2. Тобто, через це мало газу на європейському ринку. З одного боку, ми проти того, щоб працював ПП-2, з іншого — якщо він не працює, ціни на газ зростають.
С.Ф: Це насправді повний нонсенс — вплив Північного потоку на ціни на газ. Чому? Тому що зараз Росія, якби хотіла, могла б збільшити поставки газу в Європу через українську ГТС. Ніхто їм не заважає. Росія просто цього не хоче. Тому є Північний потік-2 чи немає — це не впливає на кількість газу, який йде в Європу. Це треба розуміти.
Це якась проросійська інсинуація, коли люди кажуть, що якби запустили Північний потік-2, ціна б впала. Ні. З якого переляку раптом вона б упала? Росія просто не поставляє газ. Чому вона це робить? Тут, напевно, є певні політичні фактори, але у Газпрому є й економічний сенс у цьому. Їм вигідні високі ціни на біржах.
Тому що контракти у них так чи інакше з певною часовою затримкою прив’язані до цін на європейських біржах. І якщо ціна тримається високою 6-9 місяців, то реальна вартість газу, який купляють по довгостроковим контрактам, наближається до рівня десь $1000. Газпром хоче заробити на зростанні цін на газ.
Тому він цілком розумно, з точки зору своєї економічної логіки, не постачає додаткові невисокі об’єми газу в Європу, які могли б скинути ціну на газ, а просто чекає, поки ціни по їх контрактам через часовий лаг, який там присутній, вийдуть на пік, і будуть заробляти.