Напруженість між Росією та Україною досягла максимума за весь час існування двох країн. Президенти США та Великобританії пророкують швидкий початок війни між державами. Як ставляться до можливої війни експерти? Як ризик бойових дій вплинув на економіку країни? Про це читайте в інтерв’ю із співзасновником та директором економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолієм Амеліним.
一 Як інформація про можливу війну вплинула на економіку країни?
一 Негативно. Тому що будь-які чутки про війну скорочують бізнес-активність. Зводять до нуля інвестиційну активність, ніхто не хоче вкладати гроші, ніхто не ризикує довгостроково щось планувати. Тож бізнес-активність погіршилася. Відносини українців із зовнішньоекономічними партнерами також погіршилися. Тому що ризики споживачів української продукції імпортери оцінюють високо. І ці ризики закладають в угоди з українськими постачальниками. А це дуже негативно для економіки.
一 Як це позначиться на ній надалі?
一 Темпи зростання української економіки будуть нижчими, ніж закладені в бюджеті. Я думаю, що вони будуть близькими до прогнозу Українського інституту майбутнього. Ми у базовому сценарії бачимо зростання економіки близько 2%. Відповідно, швидше за все, насправді ми до таких показників і прийдемо.
一 Що з цінами на газ, як вони вплинуть на економіку цього року?
一 Також негативно. Високі ціни на газ вже призвели до тимчасового припинення роботи підприємств харчової промисловості, промислових підприємств. Це вплинуло на вартість добрив для аграріїв, це вплинуло на плани внесення добрив у ґрунт. Відповідно, очікується зниження врожайності та зниження експорту порівняно з минулим роком. Відповідно, зниження валютних надходжень та зниження надходжень до бюджету.
一 Якщо говорити про життя середньостатистичного українця, це взагалі позначиться на ньому?
一 Позначиться, звичайно, з кількох причин і статей. По-перше, на життя людини впливає його емоційне тло, яке залежить від інформаційного поля, яке його оточує. Будь-яка паніка, будь-які негативні новини погіршують настрій людей, підвищують рівень депресії та підвищують захворюваність. З точки зору кишені українців, то вона теж постраждає. Тому що зниження інвестиційної активності, зниження торгової активності може спричинити оптимізацію витрат компаній-роботодавців і не виключені скорочення. Падіння видатків українських компаній також знизить можливість реалізації інвестиційних програм. Так, це вплине на гаманець кожного українця.
一 Якою буде ваша рекомендація для бізнесменів, які зараз працюють в Україні, що їм робити у зв’язку з загрозою війни?
一 Я являюсь членом кількох бізнес-спільнот. Я сформулював би старою приказкою, яку мені говорила ще мама: «Сподівайся на краще, готуйся до гіршого». Має бути план Б на випадок негативного розвитку подій, але при цьому продовжувати потрібно роботу в тому ж форматі, який ми закладали з урахуванням не найвищої оцінки військового вторгнення. Але тривожна валіза має бути зібрана або має бути зібрана зброя, щоб забезпечити безпеку.
一 Наскільки реально застрахувати свій бізнес у разі військових дій?
一 У мене є питання стосовно реальності страховки. Тому що це специфічний ризик. І навіть якщо вдасться застрахувати, вартість такої страховки буде досить висока. А якщо ми говоримо про страховку в українській компанії, то, якщо буде військове вторгнення, питання виникає про можливість виплатити компенсацію.
一 На що зараз варто робити ставку Україні для того, щоб збільшити свій ВВП?
一 Тут підхід має бути більш системним та комплексним. Я повернувся б до національної економічної стратегії, яка була минулого року затверджена. І в рамках цієї стратегії всі пріоритети розставлені. Їх треба починати реалізовувати, необхідно активізувати секторальні стратегії та план їх трансформації з визначенням відповідальних. Якщо говорити про сектори, цього недостатньо. Необхідно залучати інвестиції, необхідно покращувати бізнес-клімат. Тут, без судової реформи, значного ривка ми не отримаємо. А якщо опуститися на рівень бізнесів, рівень секторів економіки, то потрібно вкладати в ті сектори, в яких буде максимальна віддача на вкладений капітал. Це нова економіка, це розвиток стартапів, це те, що дає найбільше повернення інвестицій. По суті, цифровізація економіки дає максимальне повернення інвестицій. Решта теж важлива і корисна, але я говорю про пріоритет.
一 Які галузі в Україні ви вважаєте найбільш привабливими для інвестування?
一 Насправді Україна сьогодні нагадує український чорнозем – де палицю не встромиш, там і розквітне. У нас практично кожен сектор має потенціал для розвитку. Але є безліч обмежень. Україна має величезний потенціал у секторі продовольства. Це підвищення ступеня переробки продукції, що вирощується в Україні. Україна має великий потенціал у секторі машинобудування та металообробки. Зокрема, розвиток титанового сектора. Тут ми маємо дуже високий потенціал, який у нас дуже повільно реалізується. Створення машин та обладнання. Трансформація, оновлення промисловості, агросектору, виробництва потребує великої кількості машин. Це сектори, які даватимуть гарне повернення інвестицій. Насправді видобуток нафти та газу також має великий потенціал. Україна посідає друге місце в Європі із запасів газу. У нас запаси нафти більше ніж 200 мільйонів тонн, а ми 75% моторного палива імпортуємо. Тут також можна досить вигідно інвестувати. Майже будь-який сектор економіки має певний потенціал до розвитку. Автомобілі не дуже вигідно виробляти – ринок невеликий. Але тут також є свої ніші, які окремі «кулібіни» намагаються реалізувати.
一 Як ви оцінюєте корпоративну культуру більшості українських корпорацій? Чим вона відрізняється від тієї, що прийнята в ЄС?
一 Якщо ми говоримо про великі українські компанії, акції яких котируються в Європі, то вони свої стандарти максимально підтягують під європейські. Коли ми говоримо про середній український бізнес, то він також змінюється. Культура ведення бізнесу від європейців відрізняється. Це підтверджується оцінками тіньової економіки. Так, Україна має певну специфіку ведення діяльності, яка є наслідком неефективної державної політики.
一 Як це можна змінити?
一 Зміною державної політики. Розпочати як мінімум реалізацію національної економічної стратегії. Державна політика має бути передбачуваною, як у Європі. Ми протягом останніх 10 років 150 разів змінювали податкове законодавство. Відповідно, потрібна одна податкова реформа, яка стимулюватиме зростання української економіки. Необхідна судова реформа, яка поставить усіх у рівні умови, де кожен матиме однакові можливості захистити свої інтереси, буде безпека приватної власності. І це все спирається на наявність державної політики та волі цю політику реалізувати.
一 Як ви ставитеся до ухвалення законопроєктів, які посилюють умови роботи ФОПів в Україні, які були прийняті останнім часом?
一 Негативно. Будь-які податкові трансформації мають бути системними. За останні 10 років у нас 150 разів вносилися зміни до податкового законодавства. Будь-яке погіршення умов роботи бізнесу чи приватного маленького, чи корпоративного є поганим. Тому що порушуються базові очікування бізнесу. Якщо хочемо зробити податкову трансформацію, треба робити системно. Інститут майбутнього буквально два тижні тому презентував концепцію Податкового кодексу із новою податковою системою. Ось така трансформація має бути один раз на 5-7 років.
一 Як ви оцінюєте ті податкові новації, які були прийняті останнім часом, включаючи закон 5600?
一 Мені найбільше хочеться прокоментувати одним словом – диверсія. Це не економічна політика, яка стимулює економіку та зростання якості життя людей. Це реалізація виключно фіскальних функцій податків, при тому, що там є функція, що регулює, стимулює для закручування гайок. Україна від цього програє, український бізнес програє, наші вороги виграють. Я не вважаю, що їхні дії націлені на покращення української економіки, якість правил ведення бізнесу в цій країні. Диверсія – це найяскравіше визначення того, що робиться в країні.