Ми пережили кризу минулого року, 一 глава Rothschild & Co про те, що чекає світову та українську економіку

Джованні Сальветті

Джованні Сальветті, голова представництва Rothschild&Co у СНД, живе у Києві. Він відповідає за гроші Ротшильдів в Україні і тому непогано розуміється на тому, що відбувається в нашій країні. А ще розуміє, що насправді відбувається зі світовою економікою. 

Про те, коли буде наступна фінансова криза, що відбувається зі світовою економікою, і куди в Україні краще інвестувати кошти, Сальветті розповів в інтерв’ю LegalHub.

一 Перше питання про економічну кризу. Багато хто каже, що вона вже розпочалася чи розпочнеться у найближчому майбутньому. Як ви вважаєте?

Д.С: Я вважаю, що ми пережили кризу минулого року. Це була найсерйозніша криза за останні сорок років з погляду економічного спаду. Вона багато в чому перевершила глобальну фінансову кризу (у 2008 році 一 прим.). Ця ж криза була досить специфічною, оскільки була, по суті, рукотворною. 

До початку глобальної фінансової кризи у світовій фінансовій системі спостерігався дисбаланс, який неможливо було виправити. Цю ж кризу ми спровокували самі, коли вирішили призупинити економіку з усіх зрозумілих причин. А потім вирішили запустити її назад. Як зі світлом 一 увімкнули/вимкнули. Почалася криза, бо ніхто не міг працювати 一 вимкнули. А потім вмикаємо назад, повільно, але вмикаємо. І запускаємо економіку знову. І цього разу відбувся не лише запуск економіки, а й вливання величезних обсягів ліквідних коштів. Світовий обсяг заборгованості збільшився на $30 трлн торік і тепер становить 300% світового ВВП. Це безпрецедентно. 

Навіть після закінчення Другої світової війни заборгованість не була такою високою, як зараз. Це максимальні показники. Крім фіскальної політики на кшталт вливання ліквідних коштів, вживаються також заходи кредитно-грошового характеру, у яких ми отримали максимально низькі показники відсоткових ставок, принйамні, за умов розвинених економік. 

Наприклад, сьогодні ми спостерігаємо негативні показники відсоткових ставок, чого ніколи не бачили раніше. Так, сталася криза, спровокована пандемією коронавірусу, і реакція на неї була настільки сильною, що зараз економіка в процесі відновлення. І я впевнений, що на нас чекає таке зростання економіки, яке перевершить те падіння, яке ми пережили минулого року. Так, падіння становило 3-4%, отже цього року глобальна економіка зросте на 4%, наступного року 一 на 4-5%, а далі триматиметься на рівні 4-4,5% зростання. 

Тому я б не сказав, що ми переживаємо економічну кризу. Це не так. Так, є ризик появи дисбалансу, коли відсоткові ставки почнуть зростати. Тому що заборгованість настільки велика, що чим більші будуть відсоткові ставки, тим складніше буде виплачувати цю заборгованість. У такій ситуації можливий серйозний економічний шок, але найближчим часом я такого не чекаю. 

一 А що це означає для пересічних людей? Тобто спочатку ми пережили коронавірус, а тепер життя повільно налагоджується. Як середньостатистичній родині розуміти ці економічні тренди?

Д.С: Я сказав би, що це означає активізацію бізнесу. Активізація 一 це завжди добре. Люди зайняті. Загалом бізнес готується процвітати. Наш бізнес у тому числі, наш інвестиційний банк, у 2021 році поб’є рекорди нашої компанії з показниками набагато вищими, ніж у попередньому, найуспішнішому нашому році. І це типова ситуація не лише для нашої компанії, а й для більшості інвестиційних банків 一 сектор фінансів зараз дуже сильний. Але й багато інших секторів процвітають у нинішній ситуації. 

Долучайтеся до нас у Telegram:

- LegalHub.online — про найцікавіше з перших вуст

Для простих людей зворотний бік медалі полягає в тому, що спостерігається зростання інфляції: так, бізнес активізується, грошові потоки теж, але товари, починаючи від енергетики, дорожчають. Зростання економіки та інфляція йдуть пліч-о-пліч. Щоб зменшити рівень інфляції, треба підняти відсоткові ставки. Але я не впевнений, що уряди зараз горять бажанням їх піднімати. Тому що це ускладнить виплату заборгованості. Таким чином, ми в ситуації, в якій, я думаю, нам варто звикнути до номінального зростання 一 коли за відчуттями ми стаємо багатшими, але все навколо дорожчає.

一 Чи чули ви про таку ідею: коли люди сиділи вдома, проводили більше часу зі своїми сім’ями, деякі політики говорили, що було б добре, якби уряд надавав цим людям мінімальні виплати, щоб вони й надалі могли сидіти вдома. І це, мовляв, тренд майбутнього 一 деякі люди, не економісти, але трендсеттери 一 кажуть, що це гарна ідея. Що скажете?

Д.С: Я гадаю, що це дуже погана ідея.

一 Це як у Радянському Союзі, правда?

Д.С: Так, я думаю, що ідея погана, але така реальність. Наприклад, в Італії деякі громадяни мають право на щомісячну виплату, якщо вони знаходяться нижче за певний поріг, зрозуміло. Загалом у суспільстві спостерігається диверсифікація 一 є, наприклад, люди, які займалися певною діяльністю, яка більше не актуальна. Таких людей дуже важко реінтегрувати. Тому іноді дійсно простіше платити їм певну суму, ніж намагатися знайти потрібну роботу. Але це наш провал як суспільства. Я не рекомендував би до такого вдаватися. Тому що сенс життя людини не визначається лише наявністю смачної їжі чи переглядом телевізора вдома 一 людина має бути функціональною частиною суспільства. Тому як тимчасовий захід 一 так, такий хід може бути необхідний. Але суспільство, в якому по-справжньому працюють лише 10% людей і роботи, а всі інші сидять вдома 一 це дуже небезпечне суспільство. Як казали латиняни: «Лінь 一 мати всіх пороків». Тому в суспільстві кожен має працювати.

一 Наскільки ймовірно, на вашу думку, що роботи будуть працювати на людей?

Д.С: Дуже ймовірно. Я в цьому впевнений.

一 Я маю на увазі у великих масштабах.

Д.С: Так звичайно. Це напевно трапиться.

一 У глобальних масштабах?

Д.С: Так. Я гадаю, так і буде. Особливо у довгостроковій перспективі 一 це неминуче. 

一 І що вони робитимуть?

Д.С: Вони будуть робити більшу частину роботи. Візьмемо, наприклад, машинобудування, скажімо, 80, 50 чи навіть 20 років тому, й порівняємо з сьогоденням: більшість процесів автоматизовано та роботизовано.

一 Але не для того, щоб люди сиділи вдома й отримували зарплату ні за що, а замість них працювали роботи.

Д.С: Звичайно, є й інша робота, яка не обов’язково включає збірку товару й так далі. 

一 Яка?

Д.С: Є й інша робота, для якої потрібна креативність та інтелектуальні здібності, а не власне фізичні зусилля, які можуть докладати й роботи. Так, звичайно, ми можемо говорити про роботів зі штучним інтелектом, але це інша ситуація. Це вже футуризм, я вважаю. До цього етапу нам ще років із 20.

一 А ви водите автомобіль?

Д.С: Так.

一 Що ви думаєте про машини на автопілоті?

Д.С: Я думаю, що це також неминуче. Хоча я люблю водити, я люблю спорткари, для мене це насолода. І я продовжуватиму це робити. Але в той же час, у мене є водій. Тому що в машині я часто перевіряю електронну пошту, розмовляю телефоном 一 це набагато зручніше робити з водієм. Але я говорю всім своїм водіям 一 на щастя, вони всі не дуже молоді 一 що через 10 років їхня професія може зникнути. Ми всі користуватимемося автопілотом, а колишнім водіям доведеться шукати нову роботу.

一 А Ви б взяли на роботу водія-робота?

Д.С: Його не доведеться брати на роботу, тому що робот вбудований у машину. Він не сидітиме на місці водія, як у Зоряних Війнах. Його не видно, він всередині.

一 Що Ви думаєте про інвестиції в Україну? Це хороша ідея, чи ризикована?

Д.С: Гарна для кого?

一 Для великого бізнесу.

Д.С: Що ж. Я думаю, коли великий бізнес інвестує в ту чи іншу країну, є три умови: позитивний макроекономічний прогноз, безпека та верховенство права. Це означає, що у разі проблем з партнером чи клієнтом, ви можете звернутися до суду та розраховувати на об’єктивний вердикт. Макроекономічні прогнози для України є досить оптимістичні. Безпека теж не має стати проблемою. А ось верховенство права залишається найбільшою перепоною на шляху великих інвестицій в Україну. 

Тому що якість, ефективність та прозорість судового процесу залишається під питанням. І це серйозна проблема. Але щодо іншого, Україна 一 чудовий варіант для інвестицій. Я сам інвестую в деякі українські бізнеси, які зараз не хотів би називати. Але я вірю в Україну й інвестую в неї. Але проблема в тому, що я давно цим займаюся, я консультував багатомільярдні угоди, інвестиції і деякі з них були невдалими, особливо інвестиції в банківський сектор наприкінці першого десятиліття ХХ століття – 2007–2009 роки. 

Ті інвестори втратили великі гроші. Я думаю, що тоді інвестори, у свою чергу, були трохи поверхневими. Нині вони краще знають Україну, але вона залишається ризикованим варіантом інвестицій. І дуже часто доводиться покладатися на партнера. Не можна просто самому приїхати та купити щось 一 потрібно знайти надійного партнера. На щастя, є кілька дуже хороших гравців, потенційних партнерів, але є ймовірність бути використаним. 

一 Ви згадали, що самі інвестували в Україну. Чи можете розповісти, у яких галузях?

Д.С: Це приватні інвестиції, я не олігарх. Я інвестую невеликі суми. Я інвестував у IT-компанію, нерухомість, я купив квартиру, а також інвестував у проекти деяких моїх друзів 一 у енергетичний сектор.

一 А в які сфери ви б рекомендували інвестувати?

Д.С: Як я вже казав, якщо хтось хоче інвестувати велику суму, то найкращий й очевидний варіант 一 це інвестувати в обробку сільськогосподарських продуктів для виробництва протеїнів нетваринного походження. Це зараз у тренді в США, Канаді та Європі. Знаєте, ці бургери із соєвим м’ясом? Ось вся ця історія. Це потужний тренд і, я впевнений, він тільки набиратиме обертів. Незабаром відбудеться перехід від тваринного протеїну 一 яловичини та свинини 一 до рослинних протеїнів.

一 Ви маєте на увазі штучне м’ясо?

Д.С: Саме так. Це буде дуже популярно й Україна має суттєву перевагу через наявність достатньої кількості сировини. Але для цього потрібний солідний капітал. Якби я мав гроші і хотів би розпочати бізнес, я б зайнявся цією сферою в Україні.

一 Але цей бізнес орієнтується на експорт, а не на місцевий ринок.

Д.С: Чому ж? Почати варто з експорту однозначно, але в майбутньому 一 розширити і на Україну. Українці легко адаптуються до трендів. Коли стало модно пити матчу, всі пили матчу-латте. Українцям тренди даються легко. Спробуйте замовити матчу-латте десь у Мілані, вас просто не зрозуміють. А тут нові тренди люблять. І цей тренд, я думаю, з нами надовго.

一 І останнє питання 一 поділіться якимись кумедними історіями, пов’язаними з інвестуванням в Україну за час вашої кар’єри.

Д.С: О, в мене є стільки цих історій. Але не впевнений, які з них можна розповідати. Найцікавіший і найдраматичніший мій досвід стався під час роботи з агрохолдингом «Мрія» 一 компанією із заборгованістю у $1,2 млрд, на порозі дефолту, у розпал слідства про шахрайство. І нам треба було насильно перебрати на себе управління компанією, у законному порядку, звісно, ​​й врятувати її від банкрутства. 

І нам це вдалося 一 ми продали її саудівській компанії SALIC, яка рекапіталізувала Мрію та зберегла робочі місця. Я думаю, я міг би написати про це книгу. Це був напевно найцікавіший мій досвід. І найпозитивніший для України, бо інвесторам вдалося відновити ресурси. Компанія продовжила існувати, а співробітники зберегли свої робочі місця. І сьогодні компанія розвивається завдяки щедрій кишені інвесторів. Тож для мене це був дуже приємний досвід. Але щодо смішних історій 一 їх вистачить на цілу книгу.

Хто такий Джованні Сальветті?

  • У 1999-2003 роках Сальветті обіймав посаду партнера в компанії Franco Bernabè & C. S.p.A., яка спеціалізується на телекомунікаціях.
  • З 2003 року 一 керуючий директор міжнародної банківської групи Rothschild у країнах СНД.

Довідка про Rothschild & Co

Rothschild & Co 一 фінансово-холдингова компанія, яка контролюється французькою та англійською гілками родини Ротшильдів. Rothschild & Co є флагманом банківської групи Ротшильдів, ця компанія контролює Rothscild Group, у тому числі N. M. Rothschild & Sons та Rothschild & Cie Banque.

Банківський бізнес Банківської групи Ротшильдів охоплює наступні галузі: інвестиційно-банківські послуги, корпоративні банківські послуги, приватні капіталовкладення, управління активами, приватне банківське обслуговування тощо. 

Крім того, Rothschild & Co має власний інвестиційний рахунок для приватних капіталовкладень.

З 17 квітня 2018 року управління компанією очолив єдиний син Давида де Ротшильда 一 Олександр Гі Франсеско де Ротшильд (представник сьомого покоління родини Ротшильдів). До призначення він пропрацював у компанії понад 10 років на різних посадах, у тому числі обіймав посаду заступника голови.