«Вже шостий рік поспіль банк працює із прибутком». Голова Ощадбанку про результати 2021 року

Naumov
Сергій Наумов. Фото: Ощадбанк

Ощадбанк – один із найбільших і найкраще реформованих державних банків України. Останній рік банк очолює Сергій Наумов, який прийшов на зміну Андрію Пишному. Пишний відомий тим, що провів, мабуть найяскравішу та найуспішнішу реформу банку за останні роки. Рік, що минув, не був безхмарним для Ощадбанку, трьох членів правління, призначених наглядовою радою, дискваліфікував НБУ, через що доукомплектування правління незавершене досі.

Стратегію банку Кабмін повертав на доопрацювання. Проте, все ж таки Сергію Наумову вдалося зберегти наступність підходів і зберегти напрямок реформування банку, закладені за Андрія Пишного. Власне, це й забезпечило прибуток банку та його позитивні результати минулого року. Докладніше — в інтерв’ю Сергія Наумова LegalHub.

— Як Ощадбанк закінчив минулий рік? Які ваші результати?

Результати минулого року, безумовно, можна віднести до активу Ощадбанку. Вже шостий рік поспіль банк працює з прибутком у 2021 році він за попередніми даними становив 1,1 млрд грн. Результат був би більшим, якби не індексні цінні папери в капіталі Ощадбанку, які дали «мінус» чистого прибутку в сумі 4,5 млрд грн – насамперед через валютний курс гривня/долар. Минулий рік приніс нам багато позитивних новин. Кабмін затвердив стратегію розвитку Ощадбанку на 2021-2024 роки, ми підписали мандатний лист із потенційним стратегічним інвестором Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Істотно знижено рівень непрацюючих активів на 18,3 млрд грн. Не менш важливим є те, що ми стартували з кількома важливими проєктами трансформації, мета яких підвищити ефективність роботи Ощада.

Напевно, один із ключових проектів – проект централізації, який покликаний оптимізувати процеси та організаційну структуру банку і таким чином сприяти скороченню функцій, що дублюються, та економії витрат. Якщо говорити про те, чого не відбулося минулого року, то це насамперед вступ Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів. Очікуємо, що законодавець розгляне відповідний законопроєкт найближчим часом. Це є важливим фактором для продовження співпраці з ЄБРР.

— Як ви оцінюєте основні події, що відбулися на банківському ринку у 2021 році? Які основні зміни?

Події минулого року розвивалися різновекторно. З одного боку – це пандемія, що продовжується, яка надає негативний вплив на економіку. З негативу також можна згадати досить високу, за нинішніми українськими мірками, інфляцію в країні та особливо зростання цін на енергоносії. З іншого боку, зміни, проведені в банківській системі після кризи 2014-2015 років, сприяли тому, що банківська система навіть за умов нинішньої кризи працює стабільно. Ми зберегли довіру клієнтів. Крім того, оновлені стандарти управління ризиками унеможливили масові дефолти за корпоративними кредитами. Минулого року були привабливі умови фондування, що дозволило багатьом банкам суттєво покращити фінансові результати.
Наприклад, для Ощадбанку сума операційного прибутку у 2021 році є рекордною за весь час роботи: 5,6 млрд грн. При цьому у нас суттєво зросли не лише відсоткові, а й комісійні прибутки.

— Як ви ставитеся до проєкту дешевих кредитів 5-7-9? Наскільки він виправдав себе? Як ставитеся до його критики з боку міжнародних банків?

— Я вважаю проєкт «Доступні кредити 5-7-9%» успішною ініціативою. У своїх попередніх виступах, коли ця програма ще не працювала, я звертав увагу на те, що вона необхідна. Подібні проекти успішно функціонують у багатьох країнах. У виграші від її реалізації підприємці, які отримали доступніше фінансування, сума якого на сьогоднішній день перевищує 85 млрд грн. Виграють також банки, які отримують нових клієнтів. Вигідно це й державі, яка не лише знижує соціальну напруженість, що виникла через пандемію, а й стимулює підприємців працювати «у білу». Без цього одержати пільговий кредит неможливо. Ощадбанк є одним із лідерів цієї програми. У її рамках ми видали понад 8 млрд. грн. Ощад – другий з усіх банків за кількістю виданих кредитів, і навіть за сумою фінансування інвестиційних проєктів. Щодо позиції міжнародних
банків, то я вважаю, що неприйняття цієї програми ЗМІ перебільшили. Вони самі активно видають такі кредити. Швидше йшлося не про неприйняття програми, а про її модернізацію.

— Як ставитеся до розквіту фінтех-компаній? Чи має традиційні банки майбутнє порівняно з цими компаніями?

— Зараз багато хто говорить про те, що відбувається зближення в бізнес-моделях фінтех-компаній та традиційних банків. Класичні банки, зокрема Ощад, успішно розвивають високотехнологічний сервіс. Сучасні фінтех-компанії замислюються про те, щоб перестати бути повністю віртуальними, оскільки багатьом клієнтам не вистачає фізичної присутності необанків. Тому традиційні банки мають майбутнє. Але, звичайно, згодом вони все більше нагадуватимуть сучасні фінтех-компанії.

— Розкажіть про пропозицію, яка надійшла Ощадбанку від ЄБРР. Як ви оцінюєте її?

— Відповісти на це питання все ще важко. Ми перебуваємо на початку переговорного процесу. ЄБРР – наш давній стратегічний партнер, і ми сподіваємося, що дійдемо домовленості, яка влаштує всіх.
У будь-якому випадку, залучення субординованого кредиту ЄБРР — це лише початок шляху. Наша мета — до кінця 2025 року провести мажоритарну чи повну приватизацію, і присутність ЄБРР у ​​капіталі Ощада уможливить широку участь інвесторів у цьому проєкті.

— Чи погоджуєтесь ви з тим, що Ощадбанку так і не вдалося вирішити проблеми черг у своїх відділеннях? Як їх можна вирішити?

— Згрішу проти істини, якщо скажу, що проблему повністю знято. Ми фіксуємо покращення ситуації, але в так звані «комунальні дні» черги справді є. Головний механізм вирішення питання з чергами — це переведення обслуговування клієнтів у дистанційні канали, і нам є чим пишатися у зв’язку з цим. Якщо у 2014 році понад 80% усіх трансакцій Ощадбанку проходило через каси відділень, то у 2021 році їх залишилося лише 10%. Все більшою популярністю користується наш мобільний додаток — його вже використовують понад 5,9 млн. клієнтів. До речі, у 2021 році було запущено абсолютно новий і зручніший «Мобільний Ощад». Протягом року ми поступово залучатимемо клієнтів — у тому числі завдяки більш
комфортній оплаті комунальних послуг у новому додатку. Багато трансакцій в Ощаді також здійснюються через термінали та банкомати.

Крім того, проблєму з чергами банк вирішує, запроваджуючи систему обслуговування через призначення зустрічей. Клієнт може записатися на зустріч через менеджера відділення, контакт-центр, сайт Ощада та чат-бот. Оголошення з QR-кодом, що веде до сервісу призначення зустрічей, розміщені у відділеннях банку. Хочу також наголосити, що люди у відділеннях — це не завжди погано. Повірте, багато банків були б просто щасливі мати у своїх відділеннях стільки відвідувачів. Питання швидше не в тому, чи є черги чи ні. Важливо, щоб черга швидко рухалася. Ми працюємо і в цьому напрямку — наприклад, запровадили ідентифікацію клієнта за програмою «Дія». Це позбавляє наших касирів великого обсягу паперової роботи і, відповідно, заощаджує час клієнта.

— Які плани у Ощадбанка на 2022 рік? Які найголовніші напрями діяльності?

— Як я згадував раніше, минулого року Кабмін затвердив нашу стратегію — там чітко розписано, яких результатів ми маємо досягти найближчими роками. Головна мета — підвищення ефективності роботи, щоб стати цікавішим потенційному інвестору. Важлива частина плану — комерціалізація. Ми маємо більше орієнтуватися на обслуговування не лише держсектора, а й приватного бізнесу, підприємців, фізичних осіб. Важливу роль ми відводимо роботі з врегулювання проблемної заборгованості — маючи значний баласт поганих кредитів, знайти інвестора практично неможливо. Ну і, звичайно, не забуватимемо про сервіс. Тільки підтримуючи його на хорошому рівні, ми можемо забезпечити лояльність 7 мільйонів наших клієнтів.