Широко тиражованою українськими електронними інфоресурсами новиною стало висвітлення факта продажу діючим послом України у Канаді Андреієм Шевченком земельної ділянки  у Криму.

За даними  Андрія Портнова, які він опублікував у своєму Telegram-каналі та на сторінці у Facebook, 17 листопад 2017 року, коли у зоні бойових дій продовжували гинути українські громадяни, в окупованому Криму відбулася незвична транзакція із  купівлі-продажу  20 000 кв.м. землі.

Продавцем виступив Андрій Шевченко –  український патріот і призначений діючим Президентом України Посол України у Канаді, а набувачем права власності на ділянку – житель російського Башкортостана.

У своїй публікації Андрій Портнов акцентує увагу на декількох, на його думку, заслуговуючих  на увагу фактах:

• договір був  укладений на російському нотаріальному бланку. Власник цієї  земельної ділянки (А. Шевченко), продаючи право власності на ділянку у Сакському районі Крима,  здійснював правочин  із використанням дипломатичного паспорту;
• дружина Посла Анна Гомонай дала свою згоду на продаж цієї ділянки відповідно до норм та приписів Сімейного кодексу Російської Федерації.

Екс-чиновник вказує і на те, що від операції із купівлі-продажу на окупованій территорії Посол отримав 4 700 000 россійских рублів, що дорівнювало  78 000 долларів, а також вніс всі кадастрові платежі і заборговонасті.

У своїй публікації Портнов зазначає й той факт, что Андрій Шевченко не проводив транзакцію власноруч.

Для цього він виписав на її проведення довіреність у підлеглого йому консула у Канаді. 

Приведені чиновником часів Януковича факти певним чином резонансні. Можливо, саме тому МЗС України виступив із контр-тезами. Реагуючи на цей інформаційний факт, в МЗС України, як стверджує ресурс LB.ua зауважили, що Посол України у Канаді не продавав свою земельну  ділянку у Криму у відповідності із російськими законами.

“МЗС отримало раз’яснення  від Посла України у Канаді, яке заперечує інформацію про нібито відчуження земельної ділянки відповідно до законодавства РФ і підписання ним відповідних документів. У той же час в МЗС пообіцяли перевірити інформацію про проведення Шевченком транзакцій, спрямованих на відчуження зазначеної земельної ділянки відповідно до  законодавства РФ”, – говориться у повідомленні LB.ua.

Як свідчать дані щорічної декларації пана Шевченка за 2017 рік, у розділі “Об’єкти нерухомості” він задекларував земельну ділянку за адресою: Уютне, Сакський район, Автономная Республіка Крим, Україна,  загальною площадью 20,000 кв. м., право власності на яку придбано 1 жовтня 2006 року.

Сам же Шевченко, як повідомляють українські інформаційні ресурси, заявив, що не підписував жодних документів у відповідності із російськими законами стосовно земельної ділянки у Сакському районі, яку  він придбав  ще до анексії Крима Россією. Аналогічне повідомлення Посол зробив у соціальній мережі:

Український адвокат Іван Ліберман вважає, якщо факт мав місце бути, посередників  могли використовувати при укладанні такого типу угоди, оскільки це свого роду компроміс: людина  в Україні не підписує особисто договори купівлі-продажу, тобто закони він не порушує. Втім це питання спірне, відмічає адвокат.

“З  юридичної  точки зору РФ, Крим – це частина Россії. Якщо ж громадянин України продає земельну ділянку на території Крима і здійснює цю операцію з території України, то він формально не порушує законодавство, оскільки продає приватну власність з території України з  точки зору України, а з точки зору РФ продає приватну власніст РФ. З юридичної точки зору він таким чином не скоює злочину”, – комментує ситуацію Ліберман.

Разом з цим, за словами адвоката, у СБУ можуть виникнути питання до людини, котра поставила підпис на документах, де підтверджується визнання того, що Крим є частиною Росії. Аби убезпечити себе, продавець землі діє через довірену особу, до якого потім і пред’являють претензії. Довірена особа, в свою чергу, заявляє, що діяла в інтересах довірителя і також знімає з себе відповідальність.

Об’єктивний аналіз фактів і думки экспертів говорять про  те, що продаж земельної ділянки в Криму через довірених осіб може бути проведений законно. Безперечно, дане твердження є прийнятним якщо вынести “за дужки” факт виплати  у бюджет Росії 8400 руб. держмита.

У той же час, очевидним порушенням норм українського антикорупційного законодавства є факт відсутності даних про здійснену передачу права власності в електронній декларації Посла. Як повідомляє ресурс UBR.ua, Шевченко не зазначив у поданій декларації за 2017 рік прибуток, який він отримав від реалізації достатньо великої за площею земельної ділянки у Криму.

У даному контексті ілюстративним може видатися релевантний факт. 8 лютого поточного року Солом’янський районний суд міста Києва визнав винною державну уповноважену Антимонопольного комітета України Агію Загребельську та, погодившись із  протоколом НАЗК, оштрафував її на 1700 гривень за порушення антикорупційного законодавства. Суд зазначив, що “дохід Загребельської в розмірі 300 тисяч гривень всупереч законів виявився невідомим суспільству протягом шести місяців”.

Втім, якщо говорити про кейс із Андрієм Шевченком, то станом на сьогодні відсутність у його декларації прибутку у розмірі близько 70 тис доларів мало наслідком лише появу месседжу про те, що  суд зобов’язав прокуратуру АРК розпочати розслідування стосовно посла України у Канаді за фактом “володіння і розпорядження землею в оккупованому Криму і виплаті за неї податків у россійський бюджет”. Які заходи будуть вжиті? Можливо, має місце вибірковість українського законодавства?

---