У Мін’юсті пропонують запровадити нові інструменти боротьби з рейдерами

Поділіться:

Міністерство юстиції разом з депутатами, представниками провідних бізнес асоціацій АСС, ЕВА, СУП та Офісу ефективного регулювання BRDO і Офісу Бізнес-омбудсмена напрацювали низку законодавчих ініціатив, спрямованих на подальше посилення боротьби з рейдерськими атаками на підприємства та майно громадян. Про це повідомила прес-служба Мін’юсту.

“Мін’юст та Уряд вже зробили чимало для боротьби з рейдерством: в 2016 році прийнято комплексний антирейдерський закон, при Мін’юсті діє Комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, в усіх регіонах працюють антирейдерські аграрні штаби. Однак, цього замало, адже рейдери постійно знаходять шпарини в законодавстві задля здійснення неправомірних дій. Саме тому ми напрацювали низку новацій, які представлені в проекті закону #РейдерствоСтоп”, – зазначив очільник Мін’юсту.

Новації закону покликані значно знизити ризики рейдерських захоплень підприємств.

Головною з них є позбавлення комунальних підприємств права вчиняти реєстраційні дії.

“На жаль, доводиться констатувати, що саме на реєстраторів комунальних підприємств надходить 90% скарг про порушення майнових прав українців. Тому ми вирішили прибрати зі списку суб’єктів реєстрації державні та комунальні підприємства. Більше того, державні підприємства зможуть проводити реєстраційні дії виключно на підставі документів з електронним підписом”, – наголосив Міністр юстиції.

Також серед новацій – запровадження обов’язкового підвищення кваліфікації державних реєстраторів, ліквідація кадрового дефіциту в державних нотаріальних конторах у віддалених регіонах країни та захист права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи.

“У випадку відчуження частки у товаристві запроваджується обов’язкове встановлення особи, яка підписує договір за допомогою нотаріального посвідчення договору або за допомогою електронного підпису. У випадку наявності такого нотаріального посвідчення, нотаріус відразу проводить реєстраційну дію”, – підкреслив Павло Петренко.

Разом з тим, зауважив він, документ передбачає запровадження низки соціальних гарантій під час сплати вартості нотаріальних послуг. Прибирається сірий “псевдоподаток” в 1%, який десятиріччями стягували приватні нотаріуси з українського бізнесу і українських громадян, не маючи на це жодних підстав та не спрямовуючи його до державного бюджету в результаті.

Паралельно під час проведення нотаріальних дій будуть встановлені соціальні пільги в розмірі 50% державного мита для незахищених верств населення: осіб з інвалідністю, учасників АТО, внутрішньо переміщених осіб, дітей-сиріт тощо.

Також Павло Петренко зазначив, що наступним етапом мають стати зміни до процесуальних кодексів, які удосконалять процедуру оскарження.

“Україна має стати територією безпечного і комфортного ведення бізнесу”, – резюмував очільник Мін’юсту.

Перший заступник Міністра юстиції Олена Сукманова у свою чергу звернула увагу на те, що з 1 січня 2019 року всі нові реєстратори перед призначенням на посаду будуть зобов’язані здати іспит для того, щоб отримати ключі від реєстру і мати можливість працювати у цьому реєстрі.

“Якщо ж реєстратор буде з певних причин відключений від реєстру за ті чи інші проступки, щоб поновити доступ, йому знову треба буде перездавати іспит та підтверджувати свою кваліфікацію”, – зауважила перший заступник Міністра юстиції.

Законопроект передбачає, що консультанти державних нотаріусів, співробітники територіальних управлінь юстиції, до повноважень яких належить контроль у сфері нотаріату, представники органів місцевого самоврядування, що здійснюють нотаріальні дії, зможуть за спрощеною процедурою отримати свідоцтво про право зайняття нотаріальною діяльністю за умови роботи у віддалених районах не менше 3х років за направленям Мін’юсту. Таким чином може бути вирішене питання кадрового дефіциту на місцях.

Окрім цього, законопроект запроваджує норму, за якою власник землі чи корпоративних прав може внести до реєстру інформацію про те, що усі його дії й підписи мають бути нотаріально завіреними.

Також у законопроекті йдеться про захист права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи. Тобто у випадку відчуження частки у ТОВ — обов’язкове встановлення особи, яка підписує договір: або за допомогою нотаріального посвідчення договору, або за допомогою електронного підпису.

За словами Голови офісу ефективного регулювання BRDO Олексія Гончарука, запропоновані зміни призведуть до зменшення сірих історій з “відкатами” нотаріусам. Від цього ринок нотаріальних послуг стане лише здоровішим.

“Загрози знищення професії ми в цій ініціативі не бачимо”, – підкреслив Олексій Гончарук.

За його словами, прийняття цього законопроекту позитивно вплине на позиції України в рейтингу Doing Business за напрямком “Реєстрація власності”.

Більше, що пропонується законопроектом, дивіться у презентації:

 

Поділіться: