Також зазначаються основні пропозиції:

– визначати граничні обсяги доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування суб’єктами спрощеної системи оподаткування відповідних груп платників єдиного податку, виходячи зі встановлених законом розмірів мінімальної заробітної плати, що дасть змогу враховувати під час реалізації відповідних норм зміни в економічній ситуації;

– виключити норми щодо застосування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій;

– відтермінувати до 1 січня 2022 року обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування;

– скасувати штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО (ПРРО);

– подовжити на рік (до 1 січня 2022 року) застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (програмних реєстраторів розрахункових операцій) під час проведення розрахункових операцій;

– запровадити поняття “дистанційні послуги” та передбачити незастосування РРО (ПРРО) під час надання дистанційних послуг, розрахунки за які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

---