Українські законотворці спрямували зусилля на протидію домашньому насильству. Випадків, коли пересічні громадяни стають жертвами домашньої тиранії, за останні роки побільшало, а, отже, найкращою профілактикою посадовці вважають більш жорстке покарання на рівні закону.

З 11 січня 2019 року набрав чинності Закон № 2227-VIII щодо імплементації у кримінальне законодавство України норм Стамбульської конвенції щодо протидії домашнього насильства.

Відтак, Кримінальний кодекс України доповнено статтею 126-1, яка встановлює відповідальність за домашнє насильство, під яким розуміється умисне систематичне скоєння фізичного, психологічного або економічного насилля стосовно одного із членів подружжя, якщо ці дії стали причиною фізичних чи психологічних страждань, розладу здоров’я, втрати працездатності, емоційну залежність, або погіршення умов життя потерпілого.

Відтепер, кривдникам загрожує суспільні роботи строком від 150 до 240 годин, або арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі строком до 5 років, або до 2-х років ув’язнення.

Активне обговорення у суспільстві сколихнуло внесення змін до статті 152 Кримінального кодексу України.

Згідно нових норм, покарання зазнаватимуть особи, які змусили вступити в інтимні стосунки іншу особу, без її добровільної згоди. За ці дії можна поплатитися свободою на строк до 5 років.

Захищає стаття 152 і інтереси подружжя, адже примус чоловіка, або жінки до вступу у сексуальні відносини без згоди, каратиметься позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Цікаво, що Конвенція ради Європи про протидію домашньому насильству  та насиллю над жінками (Стамбульська конвенція) ще й досі не ратифікована Україною.

Ратифікація зазначеної конвенції мала відбутися ще у 2011-му році, після приєднання України до Стамбульської конвенції. Виходить, що вже 8-й рік поспіль наша країна залишається боржником у виконанні міжнародних правових зобов’язань.

Нагадаємо, що з1 січня 2019 року набрали чинності декілька законів, що змінюють кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство.