Конституційний Суд отримав конституційне подання 49 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 151-2 Конституції України (стосовно рішень та висновків, ухвалених Конституційним Судом України, які є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені).

Текст подання опубліковано на офіційному сайті суду.

Нагадаємо, що Основний Закон було доповнено статтею 151-2 на підставі Закону “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)”, який набув чинності 30 вересня 2016 року.

“Запровадивши статтю 151-2 і змінивши ч. 2 статті 150 Конституції України, при цьому прямо не вказавши перелік рішень Конституційного Суду, які не можуть бути оскаржені, законодавець створив правову невизначеність, яку може бути усунуто лише через офіційне тлумачення Конституційним Судом статті 151-2 Конституції”, – йдеться у зверненні. 

Правова невизначеність, на думку авторів зверення, полягає в наступному.

Чинна стаття 151-2 КУ не обмежує переліком, видами чи певними ознаками рішення КСУ, які не можуть бути оскаржені. В той же час Законом про внесения змін до Конституції ч. 1 ст. 150 КУ було також доповнено пунктом 3 такого змісту:

“3) здійснення інших повноважень, передбачених Конституцією України”.

Як стверджують заявники, аналіз чинних статей 150 та 151-2 КУ у їх взяємозв’язку призводить до висновку, що, як і за попередньою редакцією КУ (до 02 червня 2016 року), не можуть бути оскаржені лише рішення, прийняті КСУ при виконанні повноважень, передбачених ч. 1 ст. 150 КУ. Однак в чинній редакції зазначеної статті відбулися істотні зміни щодо обсягу повноважень КСУ.

Відсильний характер п. 3 ч. 1 ст. 150 КУ зобов’язує звертатися до інших положень КУ, що встановлюють повноваження КСУ, які були розширені з прийняттям Закону про внесения змін до Конституції.

Наприклад, згідно з ч. 3 ст. 149 КУ без згоди Конституційного Суду суддю КСУ не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

А згідно з ч. 3 ст. 149-1 рішення про звільнення з посади судді КСУ Суд ухвалює щонайменше двома третинами від його конституційного складу.

При реалізації зазначених повноважень, КСУ приймає рішення у певній формі. При цьому Конституція не визначає інших особливих форм рішень КСУ, окрім висновків, які приймаються у випадках, передбачених п. 28 ч. 1 ст. 85, ч. 2 ст. 137, ст. 151, 159 КУ, ст. 85 Закону “Про Конституційний Суд України”. Такі форми рішень, як ухвали, постанови, забезпечувальні накази  встановлені лише Законом “Про Конституційний Суд України”. Також нардепи зазначають, що за своєю правовою природою обрання голови КСУ та звільнення з посади судді КСУ є повністю тотожним іншим актам КСУ. Отже, на них має поширюватися положення про неможливість оскарження та остаточність актів КСУ.

З повним текстом звернення пропонуємо ознайомитися у копії зверення народних депутатів, оприлюдненій прес-службою Суду:

3_4165

Із внесенням до КУ цих та інших змін Законом про внесения змін до Конституції законодавець збільшив обсяг повноважень КСУ, посилив його авторитет і незалежність, що, на думку народних депутатів, може мати наслідком збільшення кількості видів рішень КСУ, які не можуть бути оскаржені. А тому, автори зверення просять Суд надати офіційне тлумачення статті 151-2 КУ, зокрема, щодо того, які саме рішення КСУ не можуть бути оскаржені.

---