Позиція ВП ВС щодо судового збору у справах про звернення стягнення на заставлене майно

Поділіться:

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог і виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Такого висновку дійшов Верховний Суд, розглянувши 26 лютого 2019 року справу № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18).

Що сталося:

Як встановили суди попередніх інстанцій, банк та юридична особа уклали кредитний договір. Позичальник не виконав узятих на себе зобов’язань з повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами, тому позивач з метою захисту прав і законних інтересів звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з позичальника та фінансових поручителів заборгованості за кредитним договором.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції,  врахував, що під час розгляду справи суди визнали таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист із тих підстав, що боржник повністю сплатив визначену судовим рішенням суму. Суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, правильно взяв до уваги обставини щодо стану виконання боржником свого обов’язку з погашення заборгованості, що був предметом судового розгляду. А тому ВП ВС погодилася з висновками суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи законодавчо обумовлене припинення зобов’язань за договором застави, як похідних від зобов’язань за кредитним договором, і відмовила в задоволенні касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду:

Відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України як у редакції, чинній на момент звернення з позовом, так і в чинній редакції у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються. Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується, або сумою, яка оспорюється за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безакцептному (безспірному) порядку. Аналогічні положення містяться і в Цивільному процесуальному кодексі України.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

ВП ВС вважає, що висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц про те, що при зверненні до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватися як за вимогу немайнового характеру, суперечить висновкам, сформульованим під час розгляду цієї справи, а тому визнала за необхідне відступити від нього.

Нагадаємо, що Уряд вніс зміни до Правил дорожнього руху. Рішення прийняте для забезпечення контролю за наявністю договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідними підрозділами Нацполіції.

Поділіться: