16 квітня 2019 року Сихівським районним судом м.Львова громадянина України визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 161 Кримінального кодексу України (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками).
Зловмиснику призначено покарання у виді штрафу у розмірі двохсот мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Як повідомляє портал Судової влади України, судом було затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 29 січня 2019 року між прокурором Сихівського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 та вказаним громадянином України.
Обвинувачений, діючи умисно, з метою розпалювання національної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, виконуючи замовлення іноземних інформаційних агенцій, що діють на території Російської Федерації, систематично, впродовж 2014-2016 років, за місцем свого проживання у м.Львові по вул.Коломийській,4, позиціонуючи себе українським журналістом, готував тенденційні статті антиукраїнського характеру, які за своїм змістом принижують національні почуття українців, заперечують право українців на власну державність і самостійність у вирішенні внутрішніх та зовнішніх питаннях, та які у подальшому публікувалися на відповідних інтернет-ресурсах, які здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації, та з моменту публікації таких були доступними необмеженому колу читачів в мережі Інтернет.
Днями ж на Одещині співробітники Служби безпеки України під процесуальним керівництвом прокуратури викрили ще одного антиукраїнського Інтернет-агітатора, який через заборонені російські соціальні мережі розповсюджував антиукраїнські матеріали.
Нагадаємо, що ЄСПЛ вказав що має врахувати суд, аби кваліфікувати твердження як наклеп.
Раніше у Верховній Раді зареєстрували законопроект № 9484 “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України (щодо вдосконалення порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження)”.
Як зазначають депутати-розробники, метою внесення змін до кодексів є вдосконалення змісту поняття “речовий доказ” відповідно до стандартів новітніх інформаційних технологій та оновлення положень, які регулюють тимчасовий доступ і вилучення майна і документів, для забезпечення альтернативного адекватного способу їх реалізації.