Судове звернення стягнення із наданням іпотекодержателю права продажу відтепер є неможливим, якщо є домовленість про аналогічний позасудовий спосіб задоволення вимог.

Суд змусив іпотекодержателя надавати перевагу позасудовому задоволенню вимог (апріорі менш збалансованому способу стягнення) перед судовим (апріорі більш збалансованим і справедливим). Посилання на свободу договору не є достатнім обгрунтуванням позбавлення можливості судового захисту.

Про це розповів Владислав Кисіль – партнер компанії KPD Consulting Law Firm, посилаючись на відповідну постанову Верховного Суду.

З 1 липня адресу будівельним об’єктам присвоюють по-новому

Історія питання. У грудні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

• Для задоволення вимог позивача до відповідача згідно з кредитним договором від 15 вересня 2008 року у сумі $11877 звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 15 вересня 2008 року, а саме на ціле вбудоване приміщення, шляхом продажу позивачем від власного імені предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві з початковою вартістю предмета іпотеки у сумі ₴728 297.
• Надати позивачеві всі повноваження продавця, необхідні для здійснення продажу предмета іпотеки.

Позивач мотивував свою заяву так:

15 вересня 2008 року “Перший Український Міжнародний Банк”, правонаступником якого є позивач, уклало з відповідачем кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачеві кредит у розмірі $32 000 до 15 вересня 2023 року.

Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 15 вересня 2008 року сторони уклали договір іпотеки, проте через неналежне виконання відповідачем зобов`язань виник борг, що станом на 30 листопада 2015 року складав $11877.

15 жовтня 2014 року позивач направив відповідачеві вимогу про повернення кредиту, проте відповідач не виконав її, а прострочену заборгованість не погасив;

Відповідно до п. 4.1 договору іпотеки та статті 33 ЗУ “Про іпотеку” позивач вважає, що існують підстави звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу його від власного імені будь-якій особі-покупцеві й отримати задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки.

Скасовані судом ДБН “Планування і забудова територій” продовжують діяти, – Лев Парцхаладзе

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5 вересня 2016 року Бердянський міський районний суд Запорізької області ухвалив рішення, яким задовольнив позов: звернув стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог позивача за умовами кредитного договору у розмірі $11877, шляхом продажу позивачем від власного імені будь-якій особі-покупцеві з початковою ціною продажу предмета іпотеки.

Також Бердянський міськрайсуд надав позивачеві повноваження продавця для продажу майна: подача заяви, отримання дублікатів правовстановлюючих документів, здійснення будь-яких платежів за продавця.

Бердянський суд вважав, що через невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором виник борг, тому позивач має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Електронні послуги у будівництві: на черзі е-кабінет для забудовників

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

22 грудня 2016 року Апеляційний суд Запорізької області постановив ухвалу, якою залишив без змін рішення Бердянського міського районного суду Запорізької області від 5 вересня 2016 року.

Суд мотивував свою ухвалу тим, що звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за кредитним договором узгоджується з вимогами статей 38 і 39 ЗУ “Про іпотеку”.

Однак у березні 2017 року відповідач подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, просячи скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове – про відмову у задоволенні позову.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

6 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

ВС мотивував ухвалу тим, що суди вважали обґрунтованим обраний позивачем спосіб судового захисту порушених прав кредитодавця стосовно виконання позичальником забезпечених іпотекою грошових зобов`язань щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 ЗУ “Про іпотеку”.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 5 квітня 2017 року, зазначивши, що обрання досудового врегулювання спору, як способу правового захисту, є правом, а не обов`язком особи, яка використовує його, виходячи з власних інтересів. Встановлення законом або договором досудового способу врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не вважається обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Натомість Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від зазначеного висновку Верховного Суду України щодо застосування статей 33, 36-39 ЗУ “Про іпотеку” у таких правовідносинах.

ВС мотивує таку потребу тим, що оскільки сторони у договорі іпотеки у відповідному застереженні передбачили надання іпотекодержателю права від його імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору іпотеки в позасудовому порядку, таке застереження є позасудовим способом врегулювання спору, встановленого сторонами самостійно у договорі та для реалізації якого необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя.

У постанові від 18 жовтня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що позивач звернувся з позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, визначений договором іпотеки, як позасудовий. Для реалізації зазначеного способу необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя (з огляду на те, що договором іпотеки не передбачено іншого порядку). Тому позивач обрав неправильний спосіб захисту. Проте це не позбавляє можливості відповідно до статей 38 і 39 ЗУ “Про іпотеку” звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж той, який визначений договором іпотеки як позасудовий.

Отже, Велика Палата Верховного Суду постановила задовольнити касаційну скаргу, скасувавши рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 5 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2016 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Нагадаємо, нещодавно LegalHub розповідали про випадок, коли екс-подружжя ділило виграні у лотерею $80 мільйонів.

---