У Державній регуляторній службі надали роз’яснення щодо наявності повноважень у органів державного нагляду (контролю) на проведення перевірок й права підприємців не допускати їх до проведення перевірок за відсутності затверджених уніфікованих форм актів, що складаються за результатами перевірок.
У ДРС нагадують, що
- правові та організаційні засади,
- основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності,
- повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб,
- права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання
під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон).
Згідно з положеннями частини п’ятнадцятої статті 4 Закону про нагляд (контроль) при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п’яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.
Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), розробляються Державною регуляторною службою України, і затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 10 Закону про нагляд (контроль) суб’єкту господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), серед іншого, надано право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
- державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
- органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.
Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі – Методики), були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342.
Слід зазначити, що згідно з приписами пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342 положення затверджених цією постановою Методик не застосовувались до 1 вересня 2018 року.
Пунктом 2 вказаної постанови були визнані такими, що втратили чинність:
- постанова Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 752;
- постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 362;
- пункт 20 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. № 1103.
Відповідно з початком застосування нових Методик наступили такі правові наслідки:
1. Всі критерії та уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на підставі методик, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, що втратили чинність згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342, є нечинними, оскільки вони не відповідають новим Методикам.
2. Органи державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом про нагляд (контроль) уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки за результатами перевірок можливо складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою.
Виключенням з цього стануть органи ДФС, порядок проведення перевірок якими та форма акта встановлені Податковим кодексом України.
3. Згідно з положеннями частини третьої статті 22 Закону про нагляд (контроль) якщо не затверджені критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів та перелік питань для їх здійснення, то такі суб’єкти господарювання вважаються суб’єктами господарювання з незначним ступенем ризику та підлягають державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п’ять років.
Однак, відсутність критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), не звільняє органи державного нагляду (контролю) від обов’язку затвердити уніфіковані форми актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).
Варто знати, що якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).
Нагадуємо, що до графіку документальних перевірок включено майже 5 тис. суб’єктів господарювання (СГ) – юридичних осіб з обсягами задекларованих доходів за 2017 рік 1,14 трлн гривень. Публікація також включає посилання на план-графік перевірок на 2019 рік.