6 серпня набув чинності Закон “Про інформацію для споживачів харчових продуктів”, який встановлює загальні принципи та вимоги щодо інформації про харчові продукти, зокрема, стосовно їх маркування, а також обов’язки операторів ринку стосовно доведення цих даних до споживачів.

В Мінагрополітики зазначають, що в основу Закону лягли вимоги Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1169/2011 від 25 жовтня 2011 р. щодо надання споживачам інформації про харчові продукти.

Вимоги Закону поширюватимуться не тільки на виробників харчових продуктів на всіх етапах виробництва та обігу, але і на харчові продукти, що призначені для кінцевого споживача, зокрема такі, що реалізуються в закладах громадського харчування.

Згідно з новими нормами, інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача і не повинна вводити в оману стосовно характеристик, властивостей, складу продуктів. Дана вимога поширюватиметься як на рекламу, так і на спосіб розміщення та представлення продуктів для реалізації, зокрема форму, зовнішній вигляд, упаковку.

Тепер оператори ринку мають обов’язково зазначати інформацію про наявність речовин, які спричинюють алергічні реакції або непереносимість, наявність ГМО, розморожування або піддавання харчових продуктів іонізуючому випромінюванню, наявності доданої води тощо.

Крім того, у Законі окрему увагу звернуто на вимоги стосовно інформації про харчові продукти, продаж яких здійснюється дистанційно (стаття 9).  Мова йде про відомості, які надаються через рекламу, інтернет або просто повідомляються споживачеві під час продажу, зокрема в місцях громадського харчування. Так, уся обов’язкова інформація про харчові продукти має бути доступною споживачу для ознайомлення до моменту продажу харчового продукту.

Статтею 18 Закону надаються роз’яснення, яким чином мінімальний термін придатності (“краще спожити до…”, “краще спожити до кінця…”) зазначається і у чому його відмінність від дати “вжити до”.

“Основна ідея такого підходу полягає в тому, що на ринку існують швидкопсувні та більш небезпечні з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата “вжити до”. Така позначка інформуватиме про те, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним (наприклад, сире або охолоджене м`ясо, сира риба, яйця)”, – зазначив Генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Микола Мороз.

Він додав,  що, водночас, є ряд продуктів, які, за дотримання встановлених умов зберігання залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності, прописаного у маркуванні (наприклад, цукор, кава тощо). Для таких продуктів буде вказана дата завершення мінімального терміну придатності, що позначатиметься фразами “краще спожити до…”, “краще спожити до кінця…”.

Важливо: як після закінчення терміну “вжити до…” так і термінів “краще спожити до…”, “краще спожити до кінця…” продукти мають бути вилучені з реалізації.

Якщо ж звернутися до редакції закону, він визначає, що:

Мінімальний термін придатності харчового продукту – дата, до настання якої характеристики харчового продукту залишаються незмінними у межах, визначених оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про такий харчовий продукт, за умови його зберігання відповідно до вимог, встановлених таким оператором ринку.

Дата “вжити до” – граничний термін (календарна дата) споживання харчових продуктів, які через свої мікробіологічні властивості є швидкопсувними, визначена оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про харчовий продукт, після спливу якої харчовий продукт може вважатися небезпечним для здоров’я людини.

Законом визначено основні вимоги до інформації про харчові продукти, що надаються у добровільному порядку, зокрема, закріплено визначення “натуральних” молочних продуктів.

Відповідальність за порушення закону

Також значною мірою посилено відповідальність операторів ринку за порушення законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти:

• надання неточної, недостовірної інформації про продукт, зміна оператором ринку інформації про нього – тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат (62,6 тис. грн), а на фізичних осіб-підприємців — у розмірі 10 мінімальних зарплат (41,7 тис. грн);
• за введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить 30 мінімальних заробітних плат (125,2 тис. грн) для юридичних осіб і 20 (83,5 тис. грн) — для фізосіб-підприємців.

---