Про це повідомила пресслужба Української ради бізнесу.
Представники українського бізнесу, які є учасниками коаліції Українська Рада Бізнесу, проаналізували проєкт закону №4065 про внесення змін до Податкового Кодексу України та зазначають наступне:
Проєкт містить позитивні норми, які враховують пропозиції українського бізнесу та експертів, зокрема:
- Податок на приріст капіталу для прямих продажів акцій/часток, що беруть свою вартість із нерухомості в Україні, перенесений на 01.01.2021, правила нарахування зазнали певних змін (зміни в пп. 141.4.2, 14.1.54 та нові пункти 60.2 і 60.7 підр. 10 розділу ХХ).
- Уникнення статусу постійного представництва – більшість норм, включаючи нове визначення ПП, вступають в силу з 01.01.2021 року.
- Вносяться уточнюючі зміни у правило “тонкої капіталізації” щодо її розповсюдження виключно на операції з нерезидентами.
- Запровадження норм щодо Контрольованих іноземних компаній (КІК) перенесено на 01.01.2022 р, із можливістю подачі першого звіту у 2024 році, щодо добровільної ліквідації КІК прямо зазначено про їх звільнення не тільки від ПДФО, а й від військового збору; на період 2022-23 рр. знижені вимоги з контролю – від 25% і більше (замість 10% і більше) і відкладено до 01.01.2023 введення особливостей коригування прибутку КІК. В той же час на думку представників бізнесу можливість безподаткової ліквідації необхідно забезпечити до кінця 2022 року у зв’язку із різною тривалістю процесу ліквідації у різних юрисдикціях.
- Застосування норм щодо ділової мети обмежено господарськими операціями, що визнаються контрольованими у відповідності до ст. 39 ПКУ, операціями з нерезидентами з Переліків КМУ №1045 та №480 (з «офшорних списків») та операціями з нарахування роялті на користь нерезидентів.
В той же час залишається кілька ризикових норм закону №466, які також потребують коригування:
- Широкі можливості з трактування на свій розсуд операцій та дій платника податків для цілей оподаткування співробітники податкової служби отримують завдяки інституту фінансової відповідальності (глава 11 ПКУ) у частині запровадження поняття “умисного діяння” щодо невиконання (або неналежного) виконання окремих вимог податкового законодавства, що тягне значне (від 25% до 200%) збільшення суми штрафів. Необхідно скоригувати відповідні норми у бік зменшення повноважень податківців або відтермінувати їх запровадження до моменту закінчення процесу комплексного реформування контролюючих органів.
- Набуття чинності нормами щодо оподаткування та перевірок постійних представництв (ПП) перенесено на 2021 рік, проте ще необхідно скоригувати їх у бік зменшення дискреції (надто широкі повноваження податковим органам). Зокрема, скоригувати такі можливості податківців:
будь-які підозри на здійснення діяльності в інтересах нерезидента (так звані ознаки ПП) дозволяють податковому органу без повідомлення (вручення копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки) почати документальну позапланову перевірку нерезидента, оформити акт перевірки та здійснити адміністративний арешт майна такого нерезидента, примусово (на підставі акта перевірки та без заяви нерезидента) взяти його на податковий облік як ПП.
Також у зв’язку із економічною кризою, яка триває, вбачається за доцільне розглянути питання щодо надання бізнесу більшого перехідного періоду та перенесення нових правил щодо ПП на 01.01.2022 року.
- Оподаткування так званих “конструктивних дивідендів” (вигода, отримана акціонером від компанії не в формі дивідендів, але яка для податкових цілей вважається саме дивідендами) – передбачає посилення відповідальності у сфері контрольованих операцій, проте запропонована модель призведе до правової невизначеності та дискреції. У багатьох країнах-сусідах оподаткування “конструктивних дивідендів” або відсутнє взагалі – зокрема, в Угорщині, Словаччині та Польщі, – або застосовується виключно до пов’язаних осіб. Пропонується взагалі видалити відповідні норми.
- Необхідно зменшити дискреційність норм для контролю ТЦО. Згідно поточних норм у співробітників ДПС, якщо вони доходять висновку що непов’язані особи певну угоду не здійснювали б – у них є вибір: 1) не визнати угоду для цілей податку на прибуток або 2) застосувати податкові наслідки альтернативної угоди, яку могли б укласти між собою непов’язані особи. Необхідно прибрати з ПКУ таке право вибору та залишити тільки застосування податкових наслідків такої альтернативної фактичної угоди. Можливість вибору у цьому випадку містить у собі величезні корупційні ризики (пункт 39.2.2.12.). У поточній редакції норма не є робочою, адже податківці завжди не будуть визнавати угоди і ніхто не братиметься за розрахунок податкових наслідків альтернативних фактичних угод.
- Внесення коригувань до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок один раз протягом першого та другого кварталу року призводить до відволікання платника від здійснення основної діяльності, погіршує умови ведення бізнесу.
- Збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства, збільшує каральність податкового законодавства. Крім сплати штрафів, платник сплачуватиме ще й податок на прибуток через вимогу щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.