Повноваження державних виконавців розширять на вимоги до держпідприємств

Сьогодні, 25 серпня, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект Президента Володимира Зеленського № 0063 про ратифікацію Меморандуму щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро.

Про це стало відомо із сайту Верховної Ради. 

Серед іншого Меморандум передбачає для забезпечення можливості ефективного відновлення законних вимог органи державної влади:

а) розширять повноваження приватних виконавців (ПВ) на вимоги до ста тисяч (100.000) гривень проти будь-якого боржника (включаючи державних юридичних осіб та юридичних осіб за участю держави) та на адміністративні штрафи, а також складуть дорожню карту щодо повного зрівняння їх повноважень із повноваженнями державних виконавців, зокрема що стосується ПВ, які діють від імені будь-якого клієнта та проти будь-якого боржника, а також що стосується полегшення доступу до професії ПВ для збільшення їх загальної кількості, та перегляду режиму дисциплінарного нагляду та контролю;

b) будуть сприяти блокуванню коштів на банківських рахунках шляхом надання дозволу на електронний зв’язок між виконавцями та банками; та

с) продовжать докладати зусиль для відновлення активів у державних банках, використовуючи усі існуючі інструменти для врегулювання проблемних активів, у тому числі шляхом проведення дій через суди, та кримінального переслідування, де це необхідно, та продовжать оприлюднення всебічних щопіврічних звітів про повернення активів у державних банках.

Також відповідно до планів Уряду, Кабінет Міністрів ухвалить рішення про поетапну ліквідацію існуючої Державної фіскальної служби (податкова поліція), і  з метою повного введення в дію з 1 січня 2021 р. Верховна Рада України ухвалить у першому читанні проект закону про створення нового агентства для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів, забезпечуючи, що це агентство  діє відповідно до таких ключових принципів:

1) чітке визначення мандата агентства та чітке розмежування його компетенції з іншими правоохоронними органами, зокрема СБУ та національною поліцією,

2) політична та функціональна незалежність (у тому числі шляхом конкурсного і заснованого на професійній компетентності відбору керівника) та

3) аналітична спроможність та ризикорієнтований підхід.