10 вересня депутати схвалили за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури (№1032).

Визначений Зеленським як невідкладний для позачергового розгляду Парламентом проект підтримали 287 депутатів.

Відповідно до норм закону, в прокуратурі тепер можна буде працювати маючи вищу юридичну освіту і досвід роботи юристом. Отже, є надія, що прийдуть люди “не з системи”.

Ідею з  реорганізації органів прокуратури через внесення змін до профільного закону підтримує, зокрема, Євген Крапивін, фахівець Експертного центру з прав людини.

Він зазначає, що реформа в тому вигляді, як її задумала команда на чолі з Генеральним прокурором Русланом Рябошапкою, дійсно дозволяє вивільнити посади і провести конкурси на нові посади (мова йде про атестацію прокурорів).

– Це ставить кожного прокурора перед вибором – пройти конкурс або залишитись “на лаві запасних”. Думаю, що досвід минулих атестацій не пройде дарма, помилки будуть враховані. Тим паче, що порядок проходження атестації чітко визначений прикінцевими та перехідними положенням закону, – каже Крапивін. 

Після чого додає, що “нова атестація” кардинально відрізняється від атестації Шокіна у 2015 році.

– Тоді неможливо було втілити задуману цілісну концепцію через наявний конфлікт між замом Генерального (Сакваралідзе) та Генеральним (Шокіним), а про підтримку законодавчих змін Парламентом я взагалі мовчу. От і вийшов результат, що жодної нової людини в прокуратуру не потрапило. Зараз дійсно є “карт-бланш” на реформи, це не просто пафосні слова, – вважає експерт.

Як ми вже писали, зміст законопроекту визначає, що атестація прокурорів включатиме:

• складення іспиту у формі анонімного письмового тестування для виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
• проведення співбесіди з метою оцінки відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для виявлення рівня володіння практичними знаннями та навичками прокурори виконуватимуть письмове практичне завдання. У разі неуспішного проходження атестації прокурора звільнять з посади.

Нарешті ми перейдемо до моделі “Генеральна прокуратура формує політику у сфері боротьби зі злочинністю” (сфері кримінальної юстиції).

На думку Крапивіна, це вкрай логічно з огляду на конституційні зміни 2016 року в частині правосуддя та те, що прокуратура здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та публічне обвинувачення в суді.

– Це не просто назви функцій, а змістовні інститути, які вимагають координації дій органів досудового розслідування, визначення кримінальної політики тощо. Я завжди повторюю тезу, що у нас є кримінальна політика, просто вона існує в “ручному режимі” з боку кожного попереднього Генерального прокурора, парламентаря, особливо “Лозовой-стайл”, керівника місцевої прокуратури чи ОДРу та інших осіб, які ухвалюють рішення. “Хто в ліс, хто по дрова” – як то кажуть. А в результаті, ніхто не відповідає за результати розслідування, а категорія суспільної небезпеки (як частина формально-матеріального визначення злочину) є магічною відповіддю на переслідування за дрібниці чи звільнення від відповідальності за суттєві кримінальні правопорушення”.

Разом з тим, як наголошує пан Євген, є складне питання стосовно органу, що забезпечує діяльність прокуратури – Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП). Її робота тимчасово припиняється до 1 вересня 2021 року.

– Комісія виконувала як кадрову функцію – проводила конкурси на посади, так і дисциплінарну. Власне, про друге ми писали дослідження на початку цього року. Наш висновок – що окрім справ стосовно Луценка та його заступників, її робота в цілому задовільна та прогресивна порівняно з тим, що було раніше.

Втім, не треба забувати, що вже в середині 2020 року спливають трирічні повноваження цієї КДКП, яка буде переобрана. Як зазначає Крапивін, можливо, краще було піти шляхом її переобрання за новими правилами, проте це зайняло б набагато більше часу. Бо саме в цій частині реформи зазвичай говорять про ризик “одноосібного”, “ручного” управління прокуратурою. Адже тимчасово ці функції перебирають 26 кадрових комісій. З практичної ж точки зору забезпечити якість їх роботи та незалежність складно. Водночас прогнозувати їх погану роботу через це – несправедливо. Тому, як каже експерт, якщо у команди Генерального прокурора є такий задум – треба дати шанс його успішно реалізувати.

Є й інший погляд на норми запропонованого законопроекту. На думку народного депутата Григорія Мамки, “законопроект суттєво посилює та надає повноваження Генеральному прокурору в “ручному” режимі керувати органами прокуратури”:

Серед основних змін, запропонованих документом:

1. Прокурори, які на день набрання чинності зазначеним Законом (у разі його прийняття) займають посади прокурорів у Генпрокуратурі, регіональних і місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації. Її проводитимуть у порядку, передбаченому цим Законом. Атестація не поширюватиметься на прокурорів САП.
2. Національну академію прокуратури України перетворять на Тренінговий центр прокурорів України.
3. Зменшується максимальна кількість працівників органів прокуратури з 15000 до 10000 осіб.
4. Утворюються Офіс Генерального прокурора, обласні та окружні прокуратури. Генеральному прокурору буде надано право ліквідовувати та реорганізовувати окружні та обласні прокуратури.
5. Передбачено підвищення базового посадового окладу прокурора з 12 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також установити обмеження в розмірі 25 % для максимального розміру премії прокурора за результатами календарного року, яка нараховується виключно відповідно до оцінки його роботи.
6. Прокурори, які на день набрання чинності зазначеним Законом займають посади прокурорів у Генпрокуратурі, регіональних і місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації. Атестація не поширюватиметься на прокурорів САП.
7. Ліквідовуються військові прокуратури, але при цьому встановлюється право Генпрокурора в разі потреби утворювати спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур.

---