7 лютого Верховна Рада провалила голосування по скандальному законопроекту 9055, який позиціонується як продовження судової реформи. Наявність у ньому суттєвих недоліків визнають як його опоненти, так і прихильники в політичних і адвокатських колах. Однак все частіше критика законопроекту перетворюється на з’ясування стосунків.

“Кесареві — кесареве…”

Проект Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, зареєстрований в парламенті 6 вересня 2018 року за №9055, — за що прозваний в професійних колах законопроектом №9055, — став одним з найбільш скандальних. Принаймні, минулого року.

Президентська ініціатива викликала цілий шквал емоцій, як серед політиків, так і серед правників. Годі й казати, що саме цей документ політичні опоненти Петра Порошенка будуть використовувати проти нього на виборах Президента 2019 року.

Так, 7 лютого радник екс-Президента України Віктора Януковича Андрій Портнов повідомив у своєму Telegram-каналі та на сторінці у Facebook, що того дня, вранці, в кабінеті Андрія Парубія Петро Порошенко та заступник голови АП Олексій Філатов проводили зустрічі з керівниками фракцій і, крім НАТО, просили підтримати зміни до порядку денного, аби “швидше проголосувати президентський закон про адвокатуру”. Автор повідомлення наполягає, що суть цього закону — підкорити Порошенку адвокатуру, переділити її та взяти під контроль її органи, сформувати адвокатську квоту у Вищій раді правосуддя і цим посилити вплив Порошенка на судову систему.

Саму схему “підкорення” пан Портнов не розкриває. Однак зауважує, що питання ставилось на голосування двічі, й обидва рази по десять голосів для Порошенка дали депутати фракції Опозиційного блоку. При цьому він підкреслює, що помилки бути не може, голосування — два і обидва рази — одні й ті самі депутати.

Проте, якщо подивитись результати поіменного голосування по законопроекту 9055 7 лютого, о 13:38:24 і о 13:38:49, то можна помітити, що співпадає лише кількість депутатів цієї фракції, які голосували “За”. А от перелік їх відрізняється.

Так, при першому голосуванні нардепи Володимир Гусак і Олександр Долженков не голосували, а при другому — підтримали законопроект. Зате члени фракції Андрій Кісельов і Костянтин Павлов, як спочатку підтримали президентську ініціативу, при другому голосуванні один з них не голосував, а інший — утримався.

Однак політичний аспект просування законопроекту 9055 залишимо політичним аналітикам. А тут розглянемо позиції правників. Як тих, що підтримують його, так і тих, що категорично проти нього, вважаючи цей документ загрозою незалежності адвокатури України. Почнемо з останніх, оскільки, хоча такої критики законопроекту в професійних колах найбільше, часто вона не підтверджується посиланнями на його конкретні положення.

Сайт #STOP9055

Президентський законопроект 9055 викликав такий ажіотаж, що з’явився цілий сайт #STOP9055, який містить три розділи:

• Що таке #9055?;
• Загрози;
• Бумеранг шоу.

Автори цього інтернет-проекту обіцяють детально розкрити небезпеки законопроекту як для адвокатів, так і для їхніх клієнтів. Цікаво, що інформації про свою належність та авторство контенту сайт не містить. Лише в розміщених на ньому відеороликах, об’єднаних під назвою “Бумеранг шоу”, є ім’я адвоката, який розповідає про спротив адвокатської спільноти названому законопроекту. Ним є молодий адвокат з Одещини Юрій Григоренко, який у своєму влозі розповідає, що законопроект 9055 є “просто поганим” і є небезпечним для адвокатів, які виступають захисниками у кримінальних провадженнях. При цьому він не наводить конкретних положень проекту закону, які є настільки небезпечними.

“Може, цю інформацію можна знайти в розділі “Що таке #9055?”? — скептично запитаєте ви. Ні, її там немає! Натомість на цій сторінці читач з емоційних висловлювань дізнається про те, що “законопроект №9055 — це повернення у радянське минуле”, оскільки він суттєво обмежує права адвоката і звужує гарантії адвокатської діяльності.

На думку авторів сайту, адвоката примусять служити державі і звинуваченню, а не людині і підзахисному. Україні потрібен інший законопроект, який має розроблятися і прийматися у широкому суспільному діалозі за участі адвокатської спільноти. Новий закон про адвокатуру та адвокатську діяльність має схвалити Венеціанська комісія.

Далі бачимо розділ “Загрози”, в якому підкреслено, що зараз, якщо людину затримують чи проводять обшук, вона може наполягти на залученні свого адвоката, який працює за договором. Законопроект №9055 дає слідчому право самостійно залучити захисника. А власного адвоката допустять лише коли процесуальні дії закінчаться, з потрібним слідчому результатом.

Однак це не так. Насправді у пп.12 пп.18.2 п.18 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” цього документу запропоновано внести наступні зміни до ст.53 КПК України:

• у частині першій слова “а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або” та “або прибуття обраного захисника неможливе” виключити;
• частину другу викласти в такій редакції:

2. Залучити захисника до участі в окремій процесуальній дії має право і сам підозрюваний, обвинувачений»;

• після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

3. За наявності в обвинуваченого, підозрюваного залученого ним захисника слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд можуть залучити іншого захисника для проведення окремої процесуальної дії лише у випадку, коли завчасно повідомлений захисник, залучений обвинуваченим, підозрюваним, не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії протягом двадцяти чотирьох годин, або за наявності письмової згоди обвинуваченого, підозрюваного.

При цьому змін до ст.ст.207 та 208 КПК України, що регламентують затримання особи, законопроектом 9055 не запропоновано. А зміни до ст.236 цього ж Кодексу порядку залучення до обшуку адвоката не стосуються (пп.29 згаданого підпункту 18.2 законопроекту).

Ще двома загрозами президентського законопроекту про адвокатуру автори сайту вважають:

• можливість позбавити адвоката, який активно захищає своїх клієнтів, його статусу (п.4 ч.2 ст.3, п.5 ч.2 ст.39, пп.2 пп.18.2 п.18 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення”). Ідеться про запровадження в КПК України заборони зловживання захисником своїми процесуальними правами та можливість притягнення адвоката за допущення таких дій до дисциплінарної відповідальності у вигляді припинення права на здійснення адвокатської діяльності;
• перетворення конфіденційності на фікцію (пп.9 і 30 пп.18.2 п.18 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення”). Тобто під час обшуку у адвоката слідчий на свій розсуд вирішуватиме, які матеріали містять адвокатську таємницю, а які — ні. А зустрічі з клієнтом будуть відбуватися під візуальним наглядом посадових осіб.

Попри перелічення цих загроз без аналізу конкретних положень законопроекту 9055, деякі побоювання є цілком справедливими. Зокрема, заборона захисникові зловживати своїми процесуальними правами дійсно може позначитися на активності адвоката в захисті підозрюваного чи обвинуваченого. Неприпустимим є також проведення побачень із захисником під візуальним контролем уповноваженої службової особи. Адже при цьому клієнт і адвокат можуть не лише розмовляти, а й працювати з письмовою інформацією, наприклад, ознайомлюватися з договором про надання правничої допомоги, готувати текст клопотань або перелік свідків захисту.

Така інформація входить до предмету адвокатської таємниці, тому візуальний контроль може спричинити її порушення.

Однак такі негативні моменти законопроекту можна виправити шляхом виключення з нього відповідних норм на стадії підготовки його до другого читання відповідно до ст.116 Закону України “Про Регламент Верховної Ради України”.

Що ж стосується визначення слідчим при проведенні обшуку у адвоката матеріалів, що містять адвокатську таємницю, то це не відповідає дійсності. Адже насправді законопроектом 9055 запропоновано доповнити КПК України статтею 237¹, згідно з частинами 7–10 якої:

• якщо у слідчого, який проводить відповідну слідчу (розшукову) дію, є сумніви, що вказані адвокатом речі та/або документи містять адвокатську таємницю, такі речі та/або документи упаковуються і опечатуються адвокатом або представником ради адвокатів регіону способом, що унеможливлює доступ особи, яка проводить слідчу (розшукову) дію, до таких речей та документів. Опечатані речі та документи засвідчуються підписами осіб, які брали участь у проведенні відповідної слідчої (розшукової) дії;
• слідчий, який проводив відповідну слідчу (розшукову) дію, протягом 24 годин з моменту опечатування речей та/або документів передає їх в опечатаному вигляді слідчому судді разом з клопотанням про надання дозволу на огляд та/або вилучення опечатаних речей та документів;
• слідчий суддя протягом трьох днів розглядає клопотання за участю слідчого, який подав клопотання, адвоката та/або представника ради адвокатів регіону, який заявив, що опечатані речі та/або документи містять адвокатську таємницю. Неприбуття за судовим викликом вказаних осіб без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання;
• за результатами розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на огляд та/або вилучення опечатаних речей та документів. У разі відмови у наданні дозволу на огляд та вилучення опечатаних речей та документів, вказані речі та документи негайно повертаються адвокату.

З наведеного витікає, що вміст у матеріалах адвокатської таємниці визначає не слідчий, а суддя, який, у свою чергу, керується критеріями, встановленими ч.1 ст.23 законопроекту 9055. Описана процедура, з одного боку, не дозволить слідчим вилучати документи та техніку, яка містить конфіденційну інформацію, у незахищеному вигляді. А з іншого, — не дозволить адвокатові недобросовісно ховати  серед досьє клієнтів речі та документи, що не мають відношення до його діяльності захисника та свідчать про вчинення ним кримінального правопорушення.

Флешмоб #STOP9055

Минулого року, в День юриста, адвокати запустили флешмоб, однойменний з проаналізованим вище сайтом. Про це LegalHub писав раніше. У своїх промовах юристи виступали переважно проти запровадження у кримінальному процесі заборони зловживання захисником своїми правами, що може призвести до усунення “неугодних” адвокатів.

Однак привертає увагу те, що дана пропозиція є одним з положень законопроекту 9055, яке можна виключити при його доопрацюванні. Якби законопроект пропонував лише дані зміни, то говорити про його небезпеку для адвокатури загалом і вимагати зупинити його розгляд було би доцільніше.

Продовження публікації (частина 2)

 

Наталія Мороцька, адвокат

---