Оприлюднено новий порядок фінмоніторингу небанківськими установами

Національний банк затвердив та оприлюднив Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу.

Про це повідомила пресслужба Національного банку України. 

«Положення розроблене у зв’язку з уведенням у дію 28 квітня 2020 року нових вимог законодавства з питань фінансового моніторингу. Дія Положення поширюється на учасників небанківського фінансового ринку, державне регулювання та нагляд за якими в сфері фінансового моніторингу здійснює Національний банк», – зазначено у повідомленні. 

Національний банк надав небанківським установам достатньо часу для налаштування власних процесів та процедур із фінмоніторингу – до кінця 2020 року.

Основні концептуальні підходи Положення:

  • використання ризик-орієнтованого підходу;
  • побудова належної системи управління ризиками;
  • посилені та спрощені заходи належної перевірки клієнтів;
  • методи віддаленої ідентифікації та верифікації;
  • адаптований перелік критеріїв ризику та індикаторів ризиковості;
  • ризик-орієнтовані підходи до політично значущих осіб, членів їх сімей та пов’язаних осіб (PEPs).

Національним банком ураховано особливості небанківського фінансового сектору. Так, окремі вимоги до установ є спрощеними порівняно з банками, наприклад:

  1. більшості установ рекомендовано мати систему автоматизації процесів із фінмоніторингу, проте обов’язковою вона є лише для платіжних систем, які здійснюють перекази коштів у режимі онлайн;
  1. оцінка ризику клієнтів відбувається за спрощеними методами, в тому числі установам надано можливість оцінювати ризик не кожного клієнта окремо, а на груповій основі;
  1. установлено особливі заходи з належної перевірки клієнтів та вигодоодержувачів для страхових компаній;
  1. небанківські установи не погоджують із Національним банком кандидатуру відповідального працівника за фінмоніторинг. До того ж відповідальному працівнику дозволяється суміщення та сумісництво за посадою.

Порядок дистанційної ідентифікації та верифікації клієнта.

Ідентифікація та верифікація клієнта можлива в декількох варіаціях. Крім фізичної присутності та копії оригіналів документів для небанківських установ, як і для банків, також доступна дистанційна ідентифікація та верифікація клієнта.

Повноцінними моделями верифікації є: використання BankID НБУ, кваліфікованого електронного підпису (КЕП), сеансу відеотрансляції, а також верифікація за допомогою ресурсу державних онлайн-послуг “ДІЯ”.

Спрощеними моделями верифікації є: BankID НБУ, КЕП, зчитування даних із чипа біометричного документа, верифікація даних із бюро кредитних історій.

Водночас Положення визначає порядок ідентифікації клієнта із залученням агента та використання інформації щодо належної перевірки клієнта, отриманої від третьої сторони.

Відтепер для укладення договору страхування або оформлення позики у фінансовій компаній чи кредитній спілці візит до відділення або особиста зустріч із представником установи непотрібна.

Положення “Про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу” затверджене постановою Правління Національного банку від 28 липня 2020 року № 107. Постанова набирає чинності з 30 липня 2020 року.   

Новий порядок застосування заходів впливу до установ. 

Національний банк затвердив та оприлюднив нове Положення про застосування заходів впливу до небанківських фінансових установ за порушення законодавства з питань фінансового моніторингу.

Новим законом визначено розширення видів заходів впливу до установ, а саме:

  • письмове застереження;
  • укладення Національним банком письмової угоди з установою.
    За цією угодою установа зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшому порушень вимог законодавства з питань фінмоніторингу, підвищити ефективність системи управління ризиками тощо;
  • покладення на установу обов’язку відсторонення від роботи посадової особи установи. Відстороненими можуть бути: керівник (керівники) установи, відповідальний працівник за фінмоніторинг.

Усі рішення про застосування заходів впливу в Національному банку приймаються колегіальним органом – Правлінням Національного банку або Комітетом, якому делеговані окремі повноваження щодо регулювання та нагляду.

Під час розгляду колегіальним органом Національного банку питання про застосування заходів впливу передбачено можливість присутності представника установи для особистого надання пояснень чи заперечень. Позиція установи ураховуватиметься під час прийняття рішення щодо застосування заходу впливу. Також представники установи матимуть можливість надати свої пояснення/зауваження/заперечення на етапі кваліфікації порушень та до отримання результатів перевірки.

Рішення про застосування заходів впливу може бути оскарженим у судовому порядку протягом одного місяця з дня набрання ним чинності.

Рішення про застосування до установи заходу впливу у формі штрафу набуває статусу виконавчого документа, якщо протягом місяця з дня набрання ним чинності:

  • установа письмово не повідомила Національний банк про добровільне виконання цього рішення;
  • рішення не було оскаржене в судовому порядку.

Якщо таке рішення протягом місяця з дня набрання ним чинності було оскаржене в судовому порядку, воно набирає статусу виконавчого документа з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням у такій справі.

Відповідні норми містить постанова Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 106 “Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до установ за порушення законодавства з питань фінансового моніторингу”​. Постанова набирає чинності з 30 липня 2020 року.