За останні два роки зросла кількість прийнятих рішень органами Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ, Комітет) щодо порушень, пов’язаних з запитуванням інформації. На сьогоднішній день, так звані інформаційні порушення залишаються лідером за кількістю прийнятих рішень органами Комітету. 

З якими саме процесами  пов’язана така активність можна тільки здогадуватись, однак для кожного суб’єкта господарювання отримання вимоги від органів АМКУ викликає високий градус напруги. 

Пропонуємо розглянути основні моменти, на які треба звертати увагу, якщо ви стали отримувачем вимоги надання інформації, а також особливості комунікації з органами АМКУ.

Повноваження АМКУ щодо запитуваної інформації

Органи АМКУ наділені достатньо широкими повноваженнями при запитувані інформації. Це зумовлене спеціальним статусом органу та покладеними на нього завданнями при формуванні та реалізації конкурентної політики держави. У свою чергу спеціальне законодавство встановлює обов’язок надання інформації на вимогу органів АМКУ. 

Частина перша статті 22-1 передбачає, що суб’єкти господарювання, об’єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов’язані на вимогу органу АМКУ, голови територіального відділення АМКУ, уповноважених ними працівників АМКУ, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом,  необхідну для виконання АМКУ, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб’єктам господарювання.

Тобто, фактично органи АМКУ не мають обмежень щодо кола осіб, до яких направляється вимога про надання інформації. Це саме стосується і обсягу запитуваної інформації. Єдиною умовою, яка повинна дотримуватись при направленні вимоги, є виконання завдань органів АМКУ, передбачених законодавством. 

Підстави направлення вимог про надання інформації

Серед підстав направлення вимоги можна виділити основні, а саме:

• при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших випадках, передбачених законодавством при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;
• у зв’язку зі здійсненням контролю за узгодженими діями, концентрацією;
• при реалізації повноважень у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності АМКУ та застосуванні законодавства про захист економічної конкуренції;

На практиці вимоги про надання інформації в основному направляються: у зв’язку зі здійсненнями заходів державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, з’ясування наявності/відсутності ознак порушення конкурентного законодавства при розгляді заяв, при розгляді справ, дослідження ринку тощо.

Підготовка та строк надання відповіді

Отримавши вимогу органу АМКУ, слід перш за все звернути увагу на підставу направлення запиту саме до вашого адресата, визначити обсяг інформації, за якою формою і способом необхідно направити таку інформації чи копії документів та строк надання. Зазвичай обсяг запитуваної інформації є достатньо великим, а строк на її надання може становити приблизно тиждень (в деяких випадках 3-5 днів) без урахування будь-яких обставин, що склались у суб’єкта господарювання. В такому разі слід скористатися правом на продовження строку надання відповіді, направивши відповідне клопотання до органу Комітету, що надіслав вимогу. Також у разі необхідності можна звернутись до органів АМКУ для роз’яснення змісту вимоги, уточнення щодо форми та способу надання запитуваної інформації. Важливо пам’ятати, що усі клопотання слід подавати до органів АМКУ до закінчення встановленого у вимозі строку.

Початком відліку строку для надання відповіді буде наступний день з дня отримання уповноваженою особою вимоги органу АМКУ. Уповноважена особа ставить підпис у журналі обліку вручення рекомендованої поштової кореспонденції у відділенні поштового зв’язку з зазначенням дати отримання листа. Підпис уповноваженої особи у журналі та на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення свідчить про належне вручення вимоги.

Слід також зазначити, що у разі неможливості вручення вимоги адресату, орган АМКУ в окремих випадках розміщує такі вимоги на своєму офіційному сайті з публікацією у газеті «Урядовий кур’єр» або  друкованому виданні обласної ради з посиланням на сайт та зазначенням адресата вимоги.

Такий підхід є вкрай неефективним і, як наслідок, у більшості випадків суб’єкти господарювання притягаються до відповідальності за неподання інформації на вимогу, оскільки. відповідно до нормативно-правових актів, вимога органів АМКУ вважається врученою через 10 днів після такої публікації незалежно від того, чи бачив таку публікацію адресат. 

Вимога повинна містити обов’язкову підставу витребовування інформації, строк надання відповіді на вимогу, попередження про відповідальність у разі неподання, подання інформації в неповному обсязі або подання недостовірної інформації з посиланням на відповідні норми законодавства.

Відповідь необхідно готувати з урахуванням форми, яка вказана у вимозі. Як правило, вимога містить перелік питань, перелік витребовуваних документів, надання пояснень, табличні форми (у разі запитування статистичних даних). Важливо надавати чіткі та однозначні відповіді для уникнення подвійного тлумачення інформації органами АМКУ. 

Законодавством також передбачено право АМКУ отримувати інформацію з обмеженим доступом, конфіденційну інформацію та банківську таємницю. У випадку, якщо відповідь на вимогу містить конфіденційні дані, необхідно зазначити, яка саме інформація має обмежений доступ, у тому числі які саме документи або частини документів містять інформацію з обмеженим доступом. Не слід нехтувати своїм правом на проведення консультацій з органами Комітету щодо віднесення наданої інформації та документів до інформації з обмеженим доступом. Метою таких консультацій є визначення обсягу обмеженої інформації, надання неконфіденційних версій документів (інформації) та захист від розкриття такої інформації. Це право закріплене у статті 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

Інформація та пояснення на вимогу викладається у формі листа з зазначенням органу АМКУ, інформації про особу (адресата вимоги), викладення пояснень та інформації на кожне окреме питання вимоги відповідно до встановленої послідовності. Додатки та копії документів необхідно завірити належним чином та вказати в кінці листа-відповіді з зазначенням кількості сторінок та примірників. Підписується відповідь на вимогу уповноваженою особою (керівником) або представником за довіреністю. Відповідь на вимогу необхідно направляти рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення такого відправлення, адже у разі ненадходження до органів Комітету відповіді на вимогу, єдиним прийнятним доказом його направлення буде відмітка відділення поштового зв’язку про отримання вашого листа (частина третя статті 62 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»).

Відповідальність за невиконання вимог АМКУ

Законодавство про захист економічної конкуренції передбачає, що  неподання інформації у встановлений строк, подання інформації в неповному обсязі чи подання недостовірної інформації на вимогу органу Комітету є порушенням Закону України «Про захист економічної конкуренції» (пункти 13, 14, 15 статті 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»).

Важливо пам’ятати, що прострочення терміну відповіді на вимогу АМКУ хоча б на один день буде мати ознаки порушення у вигляді неподання інформації у встановлений органами Комітету строк. Така ж ситуація склалась і з поданням інформації в неповному обсязі, особливо в тих ситуаціях, коли органи АМКУ ставлять в одному пункті декілька складних питань, які важко трактувати. У такому випадку краще відразу звертатись з клопотанням про роз’яснення такого питання для уникнення в подальшому невірних тлумачень з боку АМКУ, і як наслідок – притягнення до відповідальності.

За порушення, передбачені пунктами 13, 14, 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до 1% доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (частина друга статті 52 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»).

Висновки

У більшості випадків при оскарженні рішень АМКУ щодо інформаційних порушень Господарські суди стають на сторону Комітету, обумовлюючи це широкими повноваженнями, закріпленими у законодавстві. Не слід також забувати, що АМКУ, як і всі державні органи, є стало бюрократичним, а в деяких випадках має досить формалізовані підходи щодо притягнення до відповідальності. А відтак, аби ваш бізнес продовжував успішне існування, слід приділяти значну увагу деталям і вчасно реагувати на вимоги про надання інформації.

---