У цій статті старша юристка Everlegal Юлія Кильчинська та юристка компанії Лідія Ватутіна проаналізували ключові зміни, які запропоновано внести до законодавства України, що регулює діяльність індустріальних парків.

23 червня 2020 року у Верховній Раді України було зареєстровано два законопроєкти, спрямовані на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження інвестиційних стимулів в індустріальних парках – законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України № 3724 (“Законопроєкт № 3724“) та законопроєкт про внесення змін до Митного кодексу України № 3725 (“Законопроєкт № 3725“). Обидва законопроєкти покликані покращити інвестиційну привабливість України, зокрема, у промисловому секторі.

Що таке індустріальний парк?

Індустріальний парк – це облаштована певною інфраструктурою територія, у межах якої учасники такого парку можуть здійснювати господарську діяльність у сфері переробної промисловості, науково-дослідну діяльність, діяльність у сфері інформації і телекомунікацій на умовах, визначених відповідним законодавством та договором про здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку.

Правовий статус та діяльність індустріальних парків в Україні визначається законом України “Про індустріальні парки” № 5018-VI від 21 червня 2012 року з подальшими змінами та доповненнями (“Закон про індустріальні парки“). Крім того, окремі особливості функціонування індустріальних парків також визначено у Податковому кодексі України від 2 жовтня 2010 року, з подальшими змінами та доповненнями (“Податковий кодекс“) та Митному кодексі України від 13 березня 2012 року, з подальшими змінами та доповненнями (“Митний кодекс “).

Податкові преференції для індустріальних парків

Законопроєктом № 3724 передбачено внесення змін до Податкового кодексу в частині визначення особливостей оподаткування індустріальних парків, а також певні зміни до Закону про індустріальні парки.

Спеціальний податковий режим індустріальних парків

З метою визначення особливостей оподаткування індустріальних парків пропонується ввести зміни до розділу Податкового кодексу щодо спеціальних податкових режимів.

Так, особливості оподаткування застосовуватимуться виключно до керуючих компаній та учасників індустріальних парків. До останніх слід віднести тих, хто відповідає таким критеріям:

• учасник включений до Реєстру індустріальних парків;
• сума доходів від здійснення господарської діяльності у сфері переробної промисловості, науково-дослідної діяльності, діяльності у сфері інформації і телекомунікацій в межах індустріального парку за останній річний звітний період становить не менш як 70 відсотків доходів від реалізації продукції за такий період за даними фінансової звітності; та
• розмір нарахованої за кожен місяць звітного періоду середньої заробітної плати штатних працівників, які перебувають з учасником індустріального парку у трудових відносинах та безпосередньо задіяні у здійсненні вищезазначеної діяльності у межах індустріального парку, є не меншим як три мінімальні заробітні плати станом на 1 січня звітного (податкового) року.

Особливості сплати податків

Учасники індустріальних парків, які відповідають критеріям вище, звільняються від оподаткування податком на прибуток на 5 років.

Зі спливом зазначених 5 років до учасника індустріального парку, застосовуватиметься ставка податку на прибуток у розмірі 18% із коефіцієнтом 0,5, за умови, що експортна виручка такого учасника становить не менше 70% від загального обороту.

Законопроєктом № 3724 також передбачено порядок розстрочення сплати податку на додану вартість (ПДВ) на термін, що не перевищує 60 календарних місяців. Зазначене розстрочення застосовується при поміщенні у митний режим імпорту устаткування, обладнання та комплектуючих до них, що ввозяться (і) керуючими компаніями індустріальних парків для їх облаштування або подальшого здійснення учасниками таких індустріальних парків господарської діяльності в їх межах та/або (іі) учасниками індустріальних парків для здійснення у межах індустріальних парків господарської діяльності у сферах переробної промисловості або науково-дослідної діяльності, або діяльності у сфері інформації і телекомунікацій.

Залишок суми зобов’язань зі сплати ПДВ забезпечується банківською гарантією або шляхом застави устаткування, обладнання та комплектуючих до них. У разі невиконання забезпечених банківською гарантією зобов’язань зі сплати ПДВ відповідний контролюючий орган направляє банку-гаранту письмову вимогу про сплату ПДВ та документи, що підтверджують настання гарантійного випадку.

До зазначених операцій із ввезення на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих до них застосовуватиметься ставка ПДВ у розмірі 3%.

Митне регулювання діяльності індустріальних парків

Основною зміною до МКУ, передбаченою Законопроєктом № 3275 є звільнення від оподаткування митом устаткування, обладнання та комплектуючих до них.

Устаткування, обладнання та комплектуючі до них, що ввозяться керуючими компаніями або учасниками індустріальних парків, та які використовуватимуться для облаштування індустріальних парків та здійснення господарської діяльності у сфері переробної промисловості, а також науково-дослідної діяльності, діяльності у сфері інформації і телекомунікацій у межах індустріальних парків, звільняються від оподаткування митом.

Також від оподаткування митом звільняється сировина, напівфабрикати, що ввозяться керуючими компаніями та учасниками індустріальних парків, у разі виробництва ними в межах індустріального парку кінцевого продукту та експорту ста відсотків готової продукції, виробленої з цієї сировини/напівфабрикатів.

Інші зміни в діяльності індустріальних парків

Законопроєктом № 3274 визначено перелік об’єктів, що можуть розміщуватись у складі індустріального парку. До них, зокрема, належать:

• офіси керуючої компанії, фінансові установи, об’єкти маркетингу та реклами;
• заклади вищої та професійної освіти;
• бізнес-кампуси, акселератори, фонди, компанії-резиденти, лабораторії з розвитку інноваційних технологій;
• багатоцільові зали для проведення наукових конференцій та інших заходів;
• пожежні частини, виробничі та інженерні будівлі та споруди; та
• озеленені території тощо.

Також Законопроєктом № 3274 передбачено створення державної інноваційної фінансово-кредитної установи. Така установа здійснюватиме координацію розвитку індустріальних парків, моніторинг їх діяльності, компенсацію витрат на розвиток інфраструктури, надаватиме консультаційну підтримку керуючим компаніям та учасникам індустріальних парків щодо розробки бізнес-планів та залучення фінансування, представлятиме інтереси індустріальних парків у відносинах із органами державної влади та міжнародними організаціями та забезпечуватиме їх співробітництво.

Окрім цього, внесено зміни до особливостей державної підтримки учасників індустріальних парків, а саме:

• для стимулювання не сировинного експорту надаватиметься компенсація відсоткових платежів за кредитами (відшкодування) залежно від частки експорту продукції власного виробництва у загальному доході від господарської діяльності учасників індустріальних парків. Таке відшкодування може становити від 30% до 100% загальної суми відсоткових платежів за кредитом;
• часткова компенсація (відшкодування) за рахунок коштів Державного бюджету України інвестицій учасників індустріальних парків у створення виробництва, здійснених протягом перших трьох років господарської діяльності в межах індустріального парку. В даному випадку відшкодування може бути в обсязі від 15% до 70% загальних капітальних витрат залежно від частки експорту продукції власного виробництва в загальному обсязі доходів господарської діяльності учасників індустріальних парків; та
• компенсація відсоткових ставок за кредитами на облаштування індустріальних парків керуючим компаніям та учасникам індустріальних парків з метою стимулювання їх розвитку.

Висновки

Наразі Законопроєкт № 3724 та Законопроєкт № 3725 перебувають на розгляді у відповідного комітету Верховної Ради України. Як вбачається із пояснювальної записки до обох законопроєктів, вони спрямовані на збільшення інвестицій шляхом створення та підтримки індустріальних парків задля перетворення їх на рушійну силу економічного та промислового розвитку шляхом запровадження низки інвестиційних стимулів, що відповідають сучасним світовим тенденціям та підвищать конкурентоспроможність вітчизняних індустріальних парків.

В той же час, задля покращення інвестиційного клімату в Україні, державі необхідно не тільки надавати преференції, але й подбати про захист таких інвестицій в Україні. Зокрема, зменшення податкового навантаження є гарним кроком, але, якщо в майбутньому держава змінить своє бачення щодо розвитку індустріальних парків, як це відбувається в інших сферах інвестиційної діяльності, це може стати ризиком для інвесторів.

Крім того, проектування, будівництво та розвиток діяльності індустріального парку – це комплексний та довгостроковий процес, який включає в себе, зокрема, розвиток інфраструктури, створення робочих місць, залучення фінансування, тощо. Таким чином, стимулювання інвестицій в розвиток діяльності індустріальних парків слід розглядати в комплексі, та податкові та митні преференції є лише частиною цього процесу.

---