Урядовий законопроект про добудову “недобудов”: що з ним не так?

ITAR-TASS: ST PETERSBURG, RUSSIA. JUNE 25, 2012. Workers at the construction site of a new terminal at the Pulkovo International Airport. (Photo ITAR-TASS / Ruslan Shamukov) Россия. Санкт-Петербург. 25 июня. На строительной площадке нового централизованного терминала аэропорта "Пулково". Фото ИТАР-ТАСС/ Руслан Шамуков

Нещодавно Мінрегіон і ДП “НДПІ містобудування” повідомили про спільно розроблений законопроект “Про захист прав фізичних осіб-вкладників у будівництво багатоквартирних житлових будинків”.

LegalHub вже писали про зміст проекту.

“Сьогодні в Україні відсутні будь-які законодавчі механізми добудови проблемних житлових об’єктів, які зводилися із залученням коштів фізичних осіб-вкладників. Як і відсутня будь-яка загальна інформація щодо цих проблемних об’єктів і людей, які вкладали кошти у їх будівництво. За орієнтовною статистикою, вкладники 120 довгобудів в Україні залишилися без коштів і без нового житла. І цю проблему вкрай потрібно вирішувати”, – пояснює заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе.

Законопроект має на меті врегулювати це питання і забезпечити дієвий механізм завершення будівництва тих житлових об’єктів, у яких люди вклали кошти і які не були прийняті в експлуатацію у визначені строки.

Юрист Honcharuk and Partners law firm Дарін Ассіде проаналізувала норми проекту акта та поділилася своїми висновками з редакцією:

“Законопроект складається з 7 статей, в яких викладено основні аспекти щодо регулювання питання захисту прав фізичних осіб, як вкладників у будівництво. Незважаючи на чітке викладення норм, текст законопроекту має певні недоліки.

Позивним моментом є намагання авторів ввести чітку термінологію, однак саме недосконалість визначення термінів може дозволити недобросовісним забудовникам “обходити” цей закон у разі його прийняття.

Наприклад, визначення довгобуду як об’єкту будівництва, що не прийнятий в експлуатацію протягом одного року з дати настання строку, визначеного договором про залучення коштів у об’єкт будівництва може викликати труднощі, оскільки забудовники не визначають у відповідних договорах чіткого строку здачі об’єкту в експлуатацію.

Статтею 2 законопроекту встановлено, що “у разі виявлення підстав для віднесення об’єкта будівництва до довгобудів виконавчий орган міської, сільської, селищної ради протягом десяти календарних днів після отримання заяви вкладника..”. Водночас, законопроектом не визначено, яким чином виконавчий орган міської, сільської, селищної ради після звернення вкладників з заявою буде виявляти підстави для подальшого запуску процесу віднесення об’єкта будівництва до довгобудів.

Окремої уваги заслуговує норма, яка визначає, що економічне стимулювання у вигляді виділення коштів з місцевого бюджету та з інших джерел, не заборонених законодавством, на завершення будівництва довгобудів, розмір яких визначає виконавчий орган міської, сільської, селищної ради, є ризиковим. Перш за все, це пов’язано з можливістю виконавчим органом  сільської, селищної ради зловживати своїми правами особливо під час проведення конкурсу з визначення конкурсного замовника.

Також, в законопроекті відсутні положення щодо контролю за реалізацію конкурсним замовником взятих на себе обов’язків щодо завершення будівництва об’єкта будівництва. Відсутність контролю призведе до порушень прав та інтересів вкладників та зловживань з боку замовників.”

Нагадаємо, що скасовані судом ДБН “Планування і забудова територій” продовжують діяти. За словами Льва Парцхаладзе, Шостий апеляційний суд скасував усі попередні рішення щодо оскарження чинності нового ДБН “Планування і забудова територій” та визнав нечинним наказ Мінрегіону №100 щодо затвердження цього ДБН, проте не сам ДБН.