“Право на суд” не є абсолютним та може підлягати обмеженням, – ЄСПЛ

Конвенція покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6.

Про це нагадав Європейський суд з прав людини у рішенні у справі “Кунерт проти Польщі” (заява № 8981/14), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Нагадаємо, справа стосувалася скарги особи на умови тримання під вартою та відмови в апеляційному перегляді рішення суду на підставі відсутності копії апеляційної скарги.

У ЄСПЛ зауважили, що “право на суд” не є абсолютним. Воно може підлягати обмеженням, що допускаються, оскільки право на доступ за своєю природою вимагає регулювання державою.

Отже правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності. У зв’язку з цим, відповідні правила або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам по справі використовувати доступні засоби правового захисту.

“Надмірний формалізм” може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.

Це, як правило, відбувається у випадках особливо суворого змісту процедурного правила, що перешкоджає розгляду справи заявника по суті, з ризиком порушення його права на ефективний захист судами.

Національні органи влади, зокрема суди, на думку ЄСПЛ, мають вирішувати проблеми тлумачення внутрішнього законодавства. Їх роль обмежується перевіркою відповідності результатів такого тлумачення Конвенції. Це стосується, зокрема, тлумачення судами процесуальних норм, таких як строки подання документів або подання апеляцій.

Повністю аргументацію Євросуду можна переглянути у повному тексті рішення ЄСПЛ у справі “Кунерт проти Польщі” (заява № 8981/14) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова, директора АБ “Дроздова та партнери” Олени Дроздової та Дар’ї Мордас.

Нагадаємо, що про адвокатську практика та наслідки від ототожнення адвоката з його клієнтом розповів партнер АО “Клочков і партнери” Іван Староста.

МіткиЄСПЛ