Як свідчить аналіз роботи з обліку судового збору, при його оплаті платниками нерідко допускаються помилки в реквізитах платіжних документів, в результаті чого, судовий збір сплачується не на належний рахунок суду, до якого подаються матеріали, які підлягають судовому розгляду (позовна заява, апеляційна/касаційна скарга тощо). Бувають також випадки, коли після сплати збору платники з різних причин не подають позов або заяву, за яку він був сплачений.

Одеський апеляційний суд роз’яснив, що законодавством передбачено механізм повернення з державного бюджету помилково сплачених сум судового збору.

Судовий збір повертається за клопотанням особи на підставі ухвали суду відповідно до пунктів 1-5 ч.1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, а саме:

• зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
• повернення заяви або скарги;
• відмови у відкритті провадження у справі;
• залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням));
• закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову) і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У разі повернення судового збору, якщо такий був сплачений без подальшого звернення до суду, кошти повертаються відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі Порядок).

Таким чином, з метою повернення помилково сплаченого судового збору платнику необхідно звернутись до суду (на рахунок якого помилково перерахований судовий збір) із заявою про отримання подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, форму якого затверджено Порядком.

Суд звертає увагу, що у такій заяві слід обов’язково зазначити:

• причини повернення коштів з бюджету;
• найменування платника;
• код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або ПІБ фізичної особи;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті);
• місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону;
• додати до заяви копію документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету, зазначити у заяві його дату та номер (при собі мати оригінал такого документу).

Після отримання в суді подання, згідно з абз. 5 п. 5 Порядку останнє подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджуюсь перерахування коштів до бюджету.

Нагадуємо, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою шкодою. А отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Судовий збір в судах різних інстанцій у 2019 році (таблиця розрахунків).

---