Харун Гюрбюз був притягнутий до кримінальної відповідальності за два напади на водіїв таксі в Стамбулі. Постраждалий у першому епізоді від ударів ножем загинув.
Під час досудового слідства нападник зізнався у вчиненні злочину разом із співучасником. Допити підозрюваного проводилися без адвоката. Поліція намагалася залучити захисника, але Асоціація адвокатів Стамбулу не задовольнила запиту правоохоронців через те, що у той час проходив страйк та правнича допомога у кримінальних справах надавалася лише неповнолітнім.
Із захисником Х.Гюрбюз зустрівся лише після допитів. Адвокат подав клопотання про проведення повторного допиту, але отримав відмову.
Згодом підозрюваний змінив свої показання щодо пограбувань та убивства (підтвердив свою причетність до другого нападу, заявивши що удар ножем здійснював співучасник ,а також повністю заперечив причетність до першого епізоду.
Під час розгляду справи в суді він повідомив, що його змусили підписати протокол допиту із зізнанням за відсутності адвоката та без можливості спочатку прочитати його. Зрештою обох підсудних суд присяжних засудив до довічного ув’язнення.
Тоді Гюрбюз звернувся до ЄСПЛ, передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect. Він скаржився, зокрема, на те, що його право на справедливий судовий розгляд було порушене через використання заяв, наданих внаслідок примусу під час перебування під вартою в поліції без доступу до адвоката.
У Страсбурзі розглянули цю скаргу відповідно до ч.1 та п. «с» ч. 3 статті 6 (право на справедливий судовий розгляд та право на юридичну допомогу за власним вибором) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, констатувавши наявність порушень цих гарантій.
Суд постановив, що виявлення порушення складало достатньо справедливу сатисфакцію моральної шкоди, завданої заявнику.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Харун Гюрбюз проти Туреччини» (заява № 68556/10) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.