Законопроект 9055: є, що сказати (Частина 3, “За”)

У публікаціях від 12 лютого і 15 лютого ми проаналізували позицію опонентів президентського проекту Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, зареєстрованого в парламенті 6 вересня 2018 року за №9055 (надалі — законопроект 9055). Сьогодні розглянемо протилежну позицію, а саме очікування прихильників цього документу.

Захист адвокатури від… адвокатури?

Саме на це вказує відомий столичний адвокат, старший партнер Адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець у своїх електронних петиціях:

  • від 3 січня 2019 року №22/049535-еп — на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України. У ній автор просить Президента України “особисто втрутитись в ситуацію, що сталась та прискорити демократичні зміни для відновлення незалежності адвокатури та як наслідок якісного надання професійної правничої допомоги в Україні”;
  • від 9 січня 2019 року — на сайті Верховної Ради України. Це звернення містить прохання “підтримати найскоріше прийняття законопроекту №9055 та прискорити демократичні зміни для відновлення незалежності адвокатури та як наслідок якісного надання професійної правничої допомоги в Україні”.

Таку позицію пан Кравець обґрунтовує посиланням на захоплення керівництвом НААУ адвокатського самоврядування в Києві чотири роки тому та в Дніпрі минулого року. Він стверджує, що над київськими адвокатами, не згодними із захопленням адвокатського самоврядування в столиці, здійснюються масові розправи у вигляді відкриття більше 40 дисциплінарних справ.

Далі автор петиції підкреслює, що, “розуміючи свою безкарність, керівництво НААУ пішло на безпрецедентний крок”. І уточнює, що кошти від адвокатських внесків адвокатів Києва будуть у 100% розмірі перераховуватись на рахунки НААУ, а не як в інших регіонах 70% залишати самоврядуванню.

Дійсно, Рішенням № 283 від 15 грудня 2017 року (надалі — Рішення №283) Рада адвокатів України (РАУ) встановила окремий порядок сплати щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування для адвокатів міста Києва у2018 році, шляхом його перерахування одним платежем на поточний банківський рахунок Національної асоціації адвокатів України у розмірі 100 % щорічного внеску (п.2). Згідно з Преамбулою даного Рішення, зроблено це було з урахуванням звернення Голови Ради адвокатів міста Києва Петра Рябенка від 14 грудня 2017 року № 273 у зв’язку з неможливістю отримання ним доступу до банківського рахунку Ради адвокатів міста Києва через неправомірні дії колишнього керівника — Інни Рафальської, яка “незаконно нібито продовжує виконувати повноваження голови ради адвокатів регіону, розпоряджатися коштами та майном Ради”.

Однак тут привертає увагу наступне. Звернення було подано, а Рішення № 283 прийнято у період, коли згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР) Головою Ради була Інна Рафальська. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною реєстраційної дії щодо виключення з ЄДР відомостей про керівника (Голову) Ради адвокатів міста Києва Петра Рябенка було ухвалено 29 січня 2018 року (справа № 826/8513/17), а розглянуто в апеляційній інстанції лише 15 січня 2019 року.

З цього випливає, що 15 грудня 2017 року РАУ розглянула і задовольнила заяву особи, відомості про яку, як про керівника Ради адвокатів регіону, не були внесені до ЄДР.

Не можна оминути увагою ще один факт, про який не йдеться в петиції Ростислава Кравця. Річ у тім, що засновником Ради адвокатів міста Києва, — як і інших рад адвокатів регіону, — в ЄДР значиться НААУ.

А відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.48 чинного Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (надалі — Закон про адвокатуру) рада адвокатів регіону виконує функції адвокатського самоврядування у період між конференціями адвокатів регіону, якій така рада адвокатів підконтрольна і підзвітна. Голова та члени ради адвокатів регіону обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п’яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п’ять років. Отже засновником ради адвокатів регіону, в тому числі Ради регіону міста Києва може виступати лише конференція адвокатів, як орган адвокатського самоврядування, передбачений ст.47 Закону про адвокатуру, а не НААУ, яка є недержавною некомерційною професійною організацією (ст.45).

Які ж положення законопроекту 9055 можуть зробити діяльність органів адвокатського самоврядування прозорою та дозволять припинити зловживання в цій сфері?

По-перше, ч.4 ст.49 цього документу, якою встановлено, що рішення органів адвокатського самоврядування є відкритими та підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України та/або регіональної палати адвокатів не пізніше наступного дня після їх ухвалення. Чинний Закон про адвокатуру передбачає лише оприлюднення фінансової звітності органів адвокатського самоврядування (ч.4 ст.58).

По-друге, ст.68 законопроекту 9055, відповідно до якої функціонування органів адвокатського самоврядування здійснюється за рахунок:

  • плати за складання кваліфікаційного іспиту;
  • щорічних внесків адвокатів на фінансування діяльності органів адвокатського самоврядування;
  • добровільних внесків адвокатів, адвокатських бюро, адвокатських об’єднань;
  • добровільних внесків фізичних і юридичних осіб;
  • інших не заборонених законом джерел.

При цьому установлення органами адвокатського самоврядування внесків чи інших платежів, не передбачених цим Законом, забороняється.

Цікаво, що ухвалення законопроекту 9055 потягне заборону, зокрема, таких, встановлених РАУ платежів:

  • плати за посвідчення помічника адвоката, встановленої п.4.2 Положення про помічника адвоката, затвердженого рішенням РАУ від 25 вересня 2015 року №113;
  • внеску за доповнення даних у Єдиному реєстрі адвокатів України про помічника адвоката, передбаченого п.4.3 цього ж Положення;
  • плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду дисциплінарних скарг на адвокатів, встановленої рішенням РАУ від 23 вересня 2017 року №203.

Адже витрати, для яких установлені перелічені платежі, здійснюються в межах адвокатського самоврядування, а тому повинні покриватися за рахунок щорічних адвокатських внесків і добровільних внесків фізичних чи юридичних осіб.

На даний час петиції Ростислава Кравця з 25 тисяч необхідних для кожної з них голосів набрали лише:

  • 311 голосів — на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України;
  • 373 голоси — на сайті Верховної Ради України.

Децентралізація адвокатського самоврядування

Народний депутат від партії “Самопоміч” Вікторія Пташник назвала децентралізацію адвокатського самоврядування “найважливішим надбанням” законопроекту 9055. Про що ж ідеться?

Річ у тім, що згідно із ч.ч.1 і 3 ст.45 Закону про адвокатуру НААУ є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування. Вона має статус юридичної особи та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом. Як було показано вище, на практиці НААУ виступає засновником органів адвокатського самоврядування регіону та підпорядковує собі кошти, що сплачуються адвокатами.

Законопроект 9055 пропонує такий розподіл повноважень:

  • НААУ є недержавною непідприємницькою саморегульованою неприбутковою організацією професійного самоврядування адвокатів України, що діє через національні органи адвокатського самоврядування (ч.ч. 1 і 2 ст.52);
  • регіональна палата адвокатів є недержавною непідприємницькою саморегульованою неприбутковою організацією професійного самоврядування адвокатів у відповідному регіоні, що діє через регіональні органи адвокатського самоврядування (ч.ч.1 і 2 ст.53);
  • національні та регіональні органи адвокатського самоврядування діють незалежно та не підпорядковані один одному (ч.5 ст.54).

Це ніяк не подрібнить адвокатське самоврядування, оскільки НААУ все одно захищатиме професійні права адвокатів. Просто робитиме це на національному рівні, а регіональні палати адвокатів — на рівні відповідного регіону. А децентралізація адвокатського самоврядування дозволить вирішувати проблеми адвокатів регіону більш гнучко, не чекаючи втручання національних органів самоврядування.

Крім того, нинішній порядок передбачає сплату адвокатських внесків у розмірі 30% прожиткового мінімуму для працездатної особи самим адвокатом безпосередньо на рахунок НААУ.

А відповідно до ст.ст.70 та 71 законопроекту 9055 всі щорічні адвокатські внески та плата складання кваліфікаційного іспиту надходять на рахунок відповідної регіональної палати адвокатів, яка 30% перераховує на рахунок НААУ. При цьому з’їзд адвокатів України при затвердженні бюджету адвокатського самоврядування України може встановити інші пропорції розподілу даних коштів.

 

Наталія Мороцька, адвокат